Бюджетна система України

Міжнародний державний кредит - це сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника, кредитора або гаранта. Ці відносини отримують форму зовнішніх державних позик, які надаються на умовах зворотності, терміновості і платності.

Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими процентами включається до державного боргу країни. Країнам, що мають значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть надаватися на пільгових умовах з метою сприяння зміцненню їх економічного потенціалу.

Надання зовнішніх позик здійснюється за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Одержувачами позик можуть бути центральні уряди, республіканські і місцеві органи влади.

Кредиторами можуть виступати фінансово-кредитні установи, юридичні та фізичні особи іноземних держав, міжнародні фінансові інститути, іноземні держави та їх угрупування. Проекти, на які можуть бути надані позички цими кредиторами, поділяються на групи:

•                        проекти макроекономічної стабілізації економіки;

•  проекти структурних перетворень у певних секторах економіки;

•                        інвестиційні проекти;

•                        проекти технічної допомоги.

Кредити міжнародних фінансових організацій надаються на вигідних умовах: під 5 - 7 річних відсотків на строк до 20 років. Позики країн Євросоюзу в основному є допомогою країнам, що здійснюють ринкові перетворення. Отримання доходу не є першочерговим завданням кредиторів: погашення позик, виплата процентів по них може відбуватися після закінчення пільгового періоду, який надає відстрочку погашення позики - 3 - 5 років після вико­ристання кредитних коштів.

Найбільшу складність для держави у плані зростання зовнішньої забор­гованості і використання кредитів становлять запозичення, одержані від іноземних комерційних структур під гарантію уряду. Ці кредити, за досвідом багатьох країн, мають найнижчі показники щодо ефективності використання.

На міжнародних фондових ринках випускаються та обертаються облігації зовнішніх державних позик (цінні папери, що підтверджують зобов’язання України відшкодувати власникам цих облігацій їх номінальну вартість та дохід відповідно до умов їх випуску), виходячи з необхідності використання 290

альтернативних джерел фінансування бюджетного дефіциту за рахунок здійснення позик. Номінальна вартість облігацій зовнішніх державних позик може бути виражена у національній або конвертованій іноземних валютах. Вони випускаються:

•       процентними або з нульовим купоном;

•       іменними або на пред’явника;

•       з вільною або обмеженою сферою обігу.

Емітентом облігацій зовнішніх державних позик є держава, що діє через КМУ в особі Міністерства фінансів. Кошти, отримані від їх розміщення, спрямовуються виключно до державного бюджету.

Економічна сутність державного боргу

Первинне розміщення, обслуговування обігу та погашення облігацій зовнішніх державних позик здійснює Міністерство фінансів. Для цього можуть залучатись іноземні та українські кредитні установи та організації (банки, інвестиційні компанії тощо). Забороняється виплата доходів або погашення облігацій зовнішніх державних позик майном державних підприємств; державним майном, що приватизується; матеріально-технічними, сировинними та природними ресурсами України.

Державні зовнішні позики надаються у грошовій або товарній формі (наприклад, кредити держав-постачальників енергоносіїв). Як правило, вони бувають середньостроковими або довгостроковими; надаються у валюті країни- кредитора або у вільноконвертованій валюті. Погашення за згодою сторін здійснюється товарними поставками чи валютою.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 155 156 157 158 159 160161 162 163 164 165  ... 256