Біржова справа

На основі цієї передумови успішний торговець з технічних причин продаватиме, коли масовий оптимізм з приводу ф’ючерсних цінностей є високим, і купувати, коли він низький. Такі аналітики і торговці ліпші психологи, ніж економісти. Цю теорію сьогодні популяризує один з найталановитіших біржовиків сучасності Дж. Сорос у спекулятивній практиці та у своїх книгах “Алхімія фінансів”, “Сорос про Сороса” і “Джордж Сорос про глобалізацію”.

Деяких технічних аналітиків цікавить аналіз реакції ринку на хороші та погані новини. Якщо ринок не зміг сприятливо відреагувати на пози­тивні новини, то це вважають ознакою технічної слабкості, оскільки ринок не схилився до продажу.

Однак торговцям треба обережно сприймати такий простий аналіз. Ринок досить часто може передбачати успішні, або “добрі” новини і реагувати на них передчасно. Внаслідок цього ефект від новин значно послаблюється.

ринку.

“Продавай доти, доки не з’явилися добрі новини” - ще одна аксіома

Структурні теорії використовують деякі торговці. Це сезонні зміни ринку, теорія циклів та хвильова теорія Елліота.

Структурний аналіз ґрунтується не на ана­лізі щоденних графіків, а на основі вивчення історичного процесу зміни цін, який допоможе визначити повторювані цінові шаблони на ринку.

Теоретично, сезонних змін на ринку, якщо тільки ринок більш-менш суттєвих розмірів, немає. Припустимо, що ціни різко зростають з квітня до травня. Тоді всі торговці купували би у квітні, щоб продавати у травні. Така тенденція зруйнувала би наш шаблон. Як правило, ці дані не можуть використовуватися як надійні індикатори прибуткових капі­таловкладень. Їх використовують для довідок.

Р.Н. Елліот зрозумів, що можна передбачити ритми зміни цін. За його хвильовою теорією, ціни рухаються в секвенції з п’яти хвиль в одному напрямі з трендом і в трьох хвилях під час коригуючих рухів проти тренду. Хвилі можуть розбиватися на підхвилі для коротких періодів часу і збиратися у довгі хвилі на 100 років і більше (великий суперцикл).

Теорія Елліота вироблена на основі чисел Леонардо Фібоначчі, іта­лійського математика, відкритих ним майже 700 років тому. В серіях чисел, які починаються з 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, кожна цифра дорівнює сумі двох попередніх. Співвідношення попередньої цифри до наступної дорівнює 0,618 і називається “золотою серединою”. Ці числа привертали увагу багатьох прихильників містичного культу. За їх допо­могою обчислювали параметри піраміди Хеопса. Ця теорія здебільшого підтверджується подіями на минулих ринках, тому на валютних ринках й треба використовувати з великою обережністю. Лінії Фібоначчі - це три лінії, що будуються від головних точок графіку, його поворотних моментів, максимальних та мінімальних цін. Лінія Фібоначчі є діагонал­лю чотирикутника, всередині якого відкладаються паралельні осі часу на рівнях 61,8%, 50% та 38,2% від загальної величини квадрату. Аналі­тики, що застосовують цифри Фібоначчі, користуються комп’ютерними програмами. Основним їх завданням є визначення головних точок, тому комп’ютерна програма - це лише інструмент у руках трейдера. За ним залишається прийняття рішення. Трейдери, які використовують техніч­ний аналіз, змушені інтенсивно інтелектуально працювати, використо­вуючи власний апарат мислення та інтуїцію.

Аналітики, що працюють з інтегральними показниками, наприклад, індексом Доу-Джонса або S&P, зауважують, що фондові ціни відчутно зростають та знижуються в межах певних циклів. Рухи 1921-1929, 1929-1932, 1932-1966, 1973-1974, 1974-1976, 1982-1987, 1997-1998 рр. є найбільш виразними. Зрозуміло, що ці рухи, як і багато попередніх, мають різну довжину, різний інтервал між ними і жодного знаку їх приходу чи завершення. Проте багатьох технічних аналітиків приваблює можливість систематизувати ці рухи і на їх основі прогнозувати їх повторення.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 118 119 120 121 122 123124 125 126 127 128  ... 384