Біржова справа

Відкидаючи деякі цілком позитивні методи, представники технічного аналізу найчастіше використовують один із найзагальніших та найпо­ширеніших методів - метод руху середніх значень цін, який можна визначити та застосувати по-різному.

Середня ціна є сумою даних, поділеною на їх кількість. Десятиденна середня ф’ючерсних цін закриття буде сумою десяти останніх цін закриття, поділеною на 10. Середня може визначатися протягом будь- якого періоду часу. Звичайними періодами є 3, 7, 10, 15, 20 та 30 днів. Порівняно з таблицею або графіком щоденних цін закриття, графік се­редніх буде більш плавним і тому краще підійде для визначення тренду цін на ф’ючерсній біржі.

Щоб застосувати середні для визначення тренду і таким чином руха­тися з ринком, необхідно визначити, як довго можна використовувати середню як об’єкт дослідження.

Ринок змінюється так швидко, що аналітикам, які користуються цим методом, не вистачає часу для нормальної діяльності, вони лише під­раховують.

Серед простих середніх розрізняють три основних типи:

■   прості ковзні середні;

■   зважені ковзні середні;

■   експотенційні ковзні середні.

У двох останніх випадках середні визначаються за формулами середньо­зважених цін, причому використовуються питома вага цін ф’ючерсних контрактів, які пропорційно збільшуються впродовж торговельної сесії до закінчення дня, або найбільша питома вага визначається останнім значенням цін.

Осцилятори, за висловлюванням одного з пред­ставників технічного аналізу, нагадують гумовий м’яч, який падає у воду або злітає у повітря. Відомо, що м’яч випірне з води і впаде вниз після підки­дання. Поведінка осциляторів аналогічна. Вони неодмінно повертаються до нормального стану, що відповідає середнім значенням індикаторів.

Прихильники цієї теорії намагаються визначити зміну ціни за пев­ний час. Обчислення можуть бути елементарними або дуже складними залежно від вибраної техніки зважування і від того, чи вибрані ще якісь фактори, крім ціни.

Проте, незалежно від складності, всі осцилятори допускають, що ціна може зростати або надто швидко, або надто повільно у вибраному періоді, що повернення до ринку за таких умов можна передбачити.

Проблема, поставлена осциляторами, зрозуміла. Так звані “сигнали” досить важко визначити. Крім того, вони здебільшого залежать від сприйняття. Тренд, який вважають виснаженим, може тривати набагато довше, ніж передбачалось.

Виділяють три види індикаторів:

■   моментальний (momentum);

■   індикатор каналу (comodity channal index - ССІ);

■   норма зміни (rate of change - ROC).

Моментальний визначається за формулою:

M = P₁ - P₀ ,

де Р - ціна закриття ф ’ючерсних торгів;

індекс 1 - поточний день;

індекс 0 - кількість днів тому.

Отримані дані подаються на графіках з опорними нульовими рівнями.

ССІ створив аналітик Дональд Ламберт, який запропонував визна­чати його за такою формулою:

= X - SMA( X,n)

0.                                                                                                                                   015 ■ gH ’

де Х - V3(Close + High + Low);

Close, High, Low - ціни закриття, максимум та мінімум дня.

gH = y_n • e[x (i )+ SMA( X,n)],

де n - тривалість періоду аналізу;

Х(і) - значення ціни на момент часу i;

SMA(Х,n) - ковзна середня за час n.

Норма зміни (ROC) - визначається діленням ціни закриття поточ­ного дня на ціну закриття попереднього дня, базова лінія для графіку не 0, а 100.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 116 117 118 119 120 121122 123 124 125 126  ... 384