Підтвердження акредитива (в тому числі й іншим банком) з використанням кредитної лінії
Н/д
За
домовленістю
0,15% min - 50
Н/д
Пролонгація відкритого акредитива
0,1% min - 30
0,15% min - 50 max - 500
0,15% min - 50
Н/д
Збільшення суми акредитива
0,1% min - 30
0,15% min - 50 max - 500
0,15% min - 50
0,2% min - 50
Зміна в умовах акредитива
30
40
20
50
Інші зміни
Н/д
50
50
50
Перевірка отриманих документів
Н/д
0,3% min - 50 max-1000
0,2% min - 50
Н/д
Платіж на користь бенефіціара
Н/д
0,2% min - 20 max - 500
0,5% від суми акредитива
0,2% min - 50
Акцепт тратт
Н/д
0,1% max - 50 max - 500
Н/д
0,15% min - 50
Консультації спеціалістів банку
Н/д
Н/д
Н/д
Н/д
При нарахуванні комісійних за здійснення тих чи інших операцій співробітник відділу імпортних акредитивів користується відповідною ставкою, яка вказана в збірнику комісійних тарифів. Такі збірники надсилаються на адреси всіх іноземних банків, які є кореспондентами домашніх банків, щоб працівники іноземних банків могли перевірити правильність нарахованих комісійних. Іноземні банки-кореспонденти надсилають на адресу домашніх банків збірники тарифів комісійних зборів, які вони застосовують у себе.
Нараховуючи комісійні за операції, спеціалісти банків повинні звертати особливу увагу, за чий рахунок сплачуються витрати — за рахунок бенефіціара чи за рахунок наказодавця акредитива. У випадку, коли згідно з умовами контракту й акредитива передбачається оплата всіх витрат за рахунок наказодавця акредитива, витрати обох банків (банку-емітента і банку-ремітента) відносять на рахунок наказодавця акредитива.
Якщо оплата всіх витрат за акредитивом передбачається за рахунок бенефіціара, вони оплачуються бенефіціаром. Стягуючи комісійні витрати з наказодавця акредитива, працівник банку-емітента дебетує рахунок наказодавця акредитива і кредитує кореспондентські рахунки, а при віднесенні витрат за рахунок бенефіціара їх суму відраховують з платежу і зараховують на рахунок доходів банку-емітента.
Використання акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється спеціальним документом — «Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів», який розроблено Міжнародною торговельною палатою (МТП) у Парижі. Ці правила періодично (один раз у вісім— десять років) переглядаються, доповнюються і змінюються виходячи з тенденцій розвитку міжнародної торгівлі і розрахунків, упровадження нових способів передання інформації, прискорення перевезення вантажів тощо. Сьогодні діє редакція Правил від 1993 р. (публікація МТП № 500).
Уніфіковані правила визначають поняття і види акредитивів, способи і порядок їх виконання та передання, зобов’язання і відповідальність банків, вимоги до поданих за акредитивами документів та порядок їх надання, інші питання, що виникають у практиці розрахунків за акредитивами, дають тлумачення різних термінів.
Правила є обов’язковими для банків, які приєдналися до них, та їхніх клієнтів, що здійснюють розрахунки за акредитивами. До документарного акредитива включається застереження про те, що Правила є складовою кожного виду акредитива, який застосовується при розрахунках між контрагентами.
» следующая страница »
1 ... 174 175 176 177 178 179180 181 182 183 184 ... 233