Банківські операції

>    лист-звернення на ім’я голови НБУ із зазначенням мети, строків, суми інвестицій;

>    нотаріально засвідчене свідоцтво про державну реєстрацію;

>    згоду відповідного міністерства на здійснення даних закордонних інвестицій;

>    нотаріально засвідчені копії угод підприємств-резидентів України з іноземними партнерами про умови проведення інвестиційних операцій;

>    копію документа про реєстрацію іноземного партнера в його країні;

>    відомості про банк, який обслуговує партнера.

Ліцензія може бути анульована у таких випадках:

>    власник ліцензії порушив її умови;

>    власник ліцензії письмово відмовився від здійснення іноземних інвестицій;

>    встановлено факти зловживань або недостатності представлених документів.

Про здійснення іноземних інвестицій власник ліцензії повідомляв де­партамент валютного регулювання, обслуговуючий банк, обласні управ­ління НБУ, ДПА за місцем реєстрації власника ліцензії.

Одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів здійснюється в межах ліміту зовнішнього боргу України, який щорічно затверджується Верховною Радою України. Для отримання та­ких кредитів необхідно мати ліцензію НБУ, яка може бути індивідуаль­ною. Всі питання, пов’язані з кредитною угодою, вирішуються через упов­новажений банк. Комерційні банки надають кредити в іноземній валюті юридичним особам на такі цілі:

•      Підприємствам-експортерам товарів, робіт, послуг за кордоном або на затрати, які необхідні для забезпечення виробництва.

•     Для придбання товарів критичного призначення, перелік яких що­річно затверджується; на придбання енергоносіїв.

•    Чисті валютні позики.

8.4.                             Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

У процесі укладання зовнішньоторговельних угод експортери та імпор­тери враховують багато чинників і показників, починаючи з фінансового стану ділового партнера, його позиції на ринку і закінчуючи політични­ми, економічними та законодавчими умовами його країни. Пильне вив­чення контрагента особливо важливе в сучасних умовах, коли стрімкий розвиток світового ринку, постійне удосконалення продукції, що вироб­ляється, спонукають покупців до пошуку нових ділових партнерів, но­вих постачальників, найбільш привабливих з погляду ціни та якості това­ру. При оформленні нового торговельного партнерства фірми (підприєм­ства) і банки, які беруть участь у розрахунках, оцінюють насамперед ризики, що можуть виникати у ході такого співробітництва.

З погляду міжнародної торгівлі, ризик — небезпека втрат з вини іншої сторони або через зміну політичної, економічної чи іншої ситуації в країні партнера. Можливих втрат у зовнішньоекономічній діяльності може заз­нати будь-хто з її учасників — експортер, імпортер або обслуговуючий банк. Тому дуже важливо знати всі типи ризиків, які виникають у про­цесі міжнародного товарообміну, а також заходи, що дають змогу ці ризи­ки мінімізувати або усувати зовсім.

У зовнішньоекономічній діяльності розрізняють чотири основні гру­пи ризиків:

—     ризик країни;

—     банківський;

—     валютний;

—     ризик контрагента.

Ризик країни перебуває за межами банківської системи або конкретно­го ділового партнера. З позицій міжнародної торгівлі до цього ризику належать політичні та економічні події в конкретній країні, які можуть призвести до втрат під час зовнішньоторговельних операцій. Такі події перебувають, до певної межі, під контролем уряду цієї країни.

Одним з глобальних чинників у галузі міжнародних економічних відносин є політична стабільність у країнах та регіонах, загальний пол­ітичний клімат у світі. Політична нестійкість, несприятливі події (війни, революції, націоналізація, ембарго тощо) ставлять під сумнів можливість виконання сторонами своїх зобов’язань за контрактом. Наприклад, екс­портер не може відвантажити товари через те, що вони можуть бути зни­щені чи пошкоджені під час воєнних дій або при транзиті. У зв’язку з політичними подіями імпортер не матиме можливості оплатити отрима­ний товар. З тих самих причин банк експортера не матиме можливості рамбурсувати кошти на банк імпортера, або банк імпортера не зможе здійснити покриття. При оцінці політичних ризиків важливо вивчити політичну ситуацію в країні партнера і країнах транзиту. Мінімізації пол­ітичних ризиків може сприяти використання акредитивів, підтвердже­них банком стабільної країни, форфейтингових угод, експортного стра­хування і гарантій.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 179 180 181 182 183 184185 186 187 188 189  ... 233