У зв’язку з цим варто очікувати на подальший динамічний розвиток засобів інформаційної безпеки банків, оскільки їхнє значення постійно зростає.
3.5. Запобігання використанню в злочинних цілях
електронних і пластикових платіжних засобів
У БСУ набуває широкого використання такий вид платіжних засобів, як електронні чи пластикові платіжні гроші, а також запроваджена комп’ютеризація міжбанківських розрахунків. Ця обставина сприяла виникненню змін у техніці вчинення низки злочинів у сфері банківської діяльності. Причому тенденція така, щоб чим активніше запроваджуються досягнення техніки та електронні розрахунки у наданні фінансових послуг, тим більш досконалою стає технологія вчинення злочинів з використанням електронних систем, а кількість таких злочинів постійно прогресує.
Вчиненню цих правопорушень сприяють особиста корислива зацікавленість окремих працівників банків, недбале ставлення їх до виконання своїх обов’язків, порушення існуючих правил та інструкцій.
«У матеріалах симпозіуму ООН з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, який проходив у серпні 1990 р. в м.Гавані, відзначалося, що комп’ютерні злочини набувають міжнародного характеру і загрожують економічним основам держав і світовій економічній системі.
У ФРН для боротьби з комп’ютерними злочинами була створена спеціальна служба, яка у 1984 р. зареєструвала 222 інформації про протиправну діяльність у цій сфері, а роком пізніше — 695 комп’ютерних правопорушень. У Нідерландах у 1989 р. порівняно з 1988 р. комп’ютерні злочини подвоїлись. Якщо 30 років тому у США було зареєстровано перший комп’ютерний злочин, то на початку 1984 року таких злочинів налічувалось 1200. Ці відомості підтверджують стійку тенденцію поширення комп’ютерної злочинності.
На погляд зарубіжних спеціалістів, злочинний світ у близькому майбутньому може відмовитися від пограбувань банків, оскільки незаконне використання комп’ютерних систем у разі проведення банківських операцій дає більші прибутки з меншим ризиком» [133, с. 268—269].
Статистика таких злочинів велася з 1958 р. Тоді під ними малися на увазі: випадки псування і розкрадання комп’ютерного устаткування; крадіжка інформації; шахрайство чи крадіжка грошей, проведенні із застосуванням комп’ютерів; несанкціоноване використання комп’ютерів чи крадіжка машинного часу. Записи велися у Стенфордському дослідницькому інституті і тривалий час не становили великого інтересу. До речі, у 1966 р. комп’ютер вперше використаний як інструмент для пограбування банку в Міннесоті [187].
У наші дні в зв’язку із загальною інформатизацією і комп’ютеризацією банківської діяльності значення інформаційної безпеки банків значно зросло. Ще 30 років тому об’єктом інформаційних устремлінь були дані про клієнтів банків чи про діяльність самого банку. Сьогодні у результаті повсюдного поширення електронних платежів, пластикових карт, комп’ютерних мереж об’єктом інформаційних злочинів стали безпосередньо кошти як банків, так і їхніх клієнтів. Зробити спробу розкрадання може кожен — необхідна лише наявність комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет. Причому для цього не потрібно фізично проникати в банк, можна «працювати» і за тисячі кілометрів від нього.
Наприклад, у серпні 1995 р. у Великій Британії був заарештований 24-літній російський математик Володимир Левін, який за допомогою свого домашнього комп’ютера в Петербурзі зумів проникнути в банківську систему одного з найбільших американських банків Citibank і викрасти $ 2,8 млн У 1994 році Левін разом із приятелем зумів підібрати ключі до системи банківського захисту Citibank і спробував зняти з його рахунків великі суми. За даними московського представництва Citibank, досі подібне нікому не вдавалося. Служба безпеки Citibank з’ясувала, що в банку намагалися викрасти $ 2,8 млн, але контролюючі системи вчасно це розпізнали і заблокували рахунки. Украсти вдалося лише $ 400 тис. Для отримання грошей Левін виїхав в Англію, де і був заарештований [191].
» следующая страница »
1 ... 231 232 233 234 235 236237 238 239 240 241 ... 381