Банківська справа

•                показник, який визначається як відношення вартості акції при зак­ритті біржі на доход, що припадає на одну акцію;

•     обсяг продаж акцій на попередній день (у сотнях акцій);

•                найнижчу і найвищу ціну акції при закритті біржі за попередній день. Ці показники вказують на зміну ціни акції за один день;

•                зміну ціни акції при закритті біржі в попередній день і день, що йому передував. Якщо цей показник зі знаком (—), то вартість акції знизи­лась порівняно з попереднім днем, а якщо зі знаком (+) — ціна акції підвищилась;

•                 сполучення «рі» після назви компанії говорить про те, що мова йде про привілейовані акції;

•                сполучення літер «М» після назви компанії вказує на те, що котиру­ються не акції, а видається гарантія на купівлю пакета акцій за визна­ченою ціною протягом певного періоду часу;

•                літера «8» на початку рядка вказує на те, що акції подрібнюються. Б може дорівнювати двом, трьом і навіть десяти;

•                літера «п» на початку рядка вказує на те, що котируються акції ново­го випуску.

3.                Основи управління інвестиціями банків у цінні папери

При з’ясуванні доцільності здійснення банком фінансових інвестицій проводиться аналіз, що враховує дві взаємопов’язані абсолютні характерис­тики: оголошену поточну ринкову ціну (Цп), за якою його можна придбати на ринку, і теоретичну, або внутрішню, вартість (Вв). Названі абсолютні ха­рактеристики змінюються в динаміці і з позиції конкретного інвестора, а тому можуть не збігатися. Порівняно з ціною, яка реально існує і об’єктив­на в тому розумінні, що вона оголошена і актив за нею рівнодосяжний будь- якому учаснику ринку, внутрішня вартість є більш невизначеною і суб’єктив-

ною — кожний інвестор має свої погляди на внутрішню вартість активу, спи­раючись в її оцінці на результати власного, тобто суб’єктивного аналізу, тому можливі три ситуації: Цп > Вв; Цп < Вв ; Цп = Вв.

Перше співвідношення говорить про те, що з позиції конкретного інвес­тора даний актив продається в теперішній момент за завищеною ціною, тому інвестору немає сенсу купувати його на ринку. Друге співвідношення свідчить про те, що ціна активу занижена, тобто його доцільно придбати. Третє рівнян­ня свідчить про те, що поточна ціна повністю відображає внутрішню вартість активу, тому спекулятивні операції з його купівлі-продажу недоцільні. Таким чином, якщо в кожний момент ринкова ціна конкретного активу існує в єди­ному числі, то внутрішня його вартість численна. Можна сказати, що, в прин­ципі, кожний фінансовий актив має стільки оцінок значень цього показника, скільки існує на ринку інвесторів, які зацікавлені в цьому активі.

Яким же чином розраховується внутрішня вартість фінансового акти­ву, що має на деякий момент Т₀ поточну ціну Цп ? У залежності від того, що виступає методологічним та інформаційним забезпеченням процесу оцінювання, є три основні теорії оцінки: фундаменталістична, технокра­тична і теорія прагматиків, що наведені на рисунку 10.5.

Найпоширенішими вважаються два напрями аналізу — фундаменталь­ний і технократичний.

Фундаментальний аналіз включає чотири рівні дослідження:

•                макроекономічний аналіз;

•                галузевий аналіз;

•               аналіз фінансового стану і перспектив розвитку конкретного підприє- мства-емітента;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 176 177 178 179 180 181182 183 184 185 186  ... 278