Банківська справа

витрати

Аморти­

зація

Валовий прибуток (гр.2 - гр.3 - - гр.4)

Податки (гр.5х 0,4)

Чистий прибуток р.5 - гр.6)

Грошовий поток після оподаткування (гр.7 + гр.4)

1

2

3

4

5

6

7

8

1-й

3000 х 1,07= = 3210

1650х 1,07= = 1765,5

750

694,5

277,8

416,7

1166,7

2-й

3000 х 1,072= 3434,7

1650 х 1,072= = 1889,09

750

795,61

318,24

477,37

1227,37

3-й

3000 х 1,(7= =3675,13

2021,33

750

903,8

361,52

542,28

1292,28

4-й

3000 х 1,07*= =3932,39

2162,82

750

1019,57

407,83

611,75

1361,75

За абсолютною величиною ці потоки більші ніж ті, що розглядалися раніше; їх необхідно скорегувати на рівень інфляції для знаходження реальної величини. Після коригування вони будуть мати такий вигляд (табл. 9.10)

Таблиця 9.10

Показник

Роки

1-й

2-й

3-й

4-й

Реальний грошовий потік, грн

1166,7 = 1090,37 1,07

1227 37

, = 1072,03 1,072

1292 28

’■ = 1054,89 1,073

1362,05 = 1038,87 1,074

Таким чином, реальні грошові потоки після оподаткування поступа­ються номінальним потокам, і вони стабільно зменшуються з часом. Це пояснюється тим, що амортизаційні відрахування не змінюються в залеж­ності від інфляції, тому всезростаюча частина прибутку стає об’єктом опо­даткування.

У той же час розглянутий приклад має досить умовний характер, так як індекси інфляції на продукцію підприємства і сировину, що ним вико­ристовується, можуть суттєво відрізнятися від загального рівня інфляції. Найбільш коректною є методика, яка передбачає коригування всіх фак­торів, що впливають на грошові потоки інвестиційних проектів.

Необхідно здійснити розрахунок нових грошових потоків, які і будуть порівнюватись між собою за допомогою показника МРУ.

Існують і більш прості методи:

Приклад 9.13__________________________________________________

Інвестор вклав у цінні папери 14000 грн на початку року і отримав наприкінці року 15400 грн Номінально дохідність цієї операції склала 10 % (15400 : 14000 = 1,1).

Разом з тим припустимо, що інфляція становила 12 % в рік, то купі­вельна спроможність отриманої суми виявиться нижче

^ ^ =                            , і реальна доходність на вкладений капітал буде та­

кож нижчою.

Тому, щоб отримати бажаний реальний доход, інвестор повинен був зробити вкладення в папери з більшою доходністю, яка відрізняється від схожої доходності на величину індексу інфляції:

1,1 х ,12 = 1,2320.

Існує залежність між звичайною ставкою доходності (і), ставкою до­ходності в умовах інфляції (г) і показником інфляції (а):

1+г = (1+і) (1+а).                                                     (9.10)

Спростивши формулу, отримаємо:

1+г = 1 + а + і + іа, г = а + і + іа.

Так як величина «іа» є несуттєвою, то нею можна знехтувати, тоді для практичних розрахунків формула набуває вигляду:

г = і + а.                                                                  (9.11)

Коефіцієнт дисконтування в умовах інфляції розраховується за такою формулою:

1 1

(9.12)

1 + т* 1 + і + а’

Якщо використовувати дані, наведені в попередньому прикладі, то коефіцієнт дисконтування дорівнюватиме:

 

« Содержание


 ...  171  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я