Банківська справа

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба врахову­вати (у бік зменшення) так звану ліквідаційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов’язаний з впровадженням нових об’єктів замість застарілих. У разі реалізації об’єктів основних засобів, які підляга­ють заміні, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об’єкта (остання ж приймається за мінусом податку на прибуток, сплаченого від операцій з продажу).

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект, тобто суми інвестицій, — запорука якості розрахунків окупності інвестицій, бо саме вони і є об’єктом оцінки окупності.

Грошовий потік становить собою дисконтований або недисконтова- ний дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток (тобто прибуток за виключенням платежів до державного бюджету) і аморти­заційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації товарів і послуг; крім того, якщо у завершальний період «життєвого циклу» проек­ту підприємство-інвестор одержує кошти у вигляді недоамортизованої вар­тості основних засобів і нематеріальних активів та має вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються у грошовому потоці за останній пе­ріод.

Основними моментами в процесі оцінки окремого проекту або скла­дання бюджету капіталовкладень є (див. рис. 9.7):

Рис. 9.7. Складові процесу оцінки інвестиційного проекту

Інвестиційні проекти, що аналізуються в процесі складання бюджету капіталовкладень, вимагають дотримання виконання таких правил

:

•    з кожним інвестиційним проектом прийнято пов’язувати грошовий потік, елементи якого являють собою або чисті відпливи, або чисті при­пливи грошових коштів. У цьому випадку під чистим відпливом грошових коштів у к-му році розуміється перевищення поточних грошових витрат за проектом над поточними грошовими надходженнями (при оберненому співвідношенні має місце чистий приплив). Інколи в аналізі використо­вується не грошовий потік, а послідовність прогнозних значень чистого річного прибутку, який генерується проектом;

•    як правило, аналіз ведеться за роками, хоча це обмеження не є безу­мовним або обов’язковим; іншими словами, аналіз можна проводити за рівними базовими періодами будь-якої тривалості (місяць, квартал, рік, п’ятиріччя тощо), необхідно лише пам’ятати про узгодження величин еле­ментів грошового потоку, процентної ставки і тривалості цього періоду;

•    припускається, що весь обсяг інвестицій здійснюється наприкінці року, який передує попередньому, що генерується проектом припливу гро­шових коштів, хоча, в принципі, інвестиції можуть здійснюватись протя­гом наступних років;

•    приплив (відплив) грошових коштів має місце наприкінці попереднього року (подібна логіка зрозуміла і виправдана, оскільки саме так розраховується, наприклад, прибуток — зростаючим підсумком на кінець звітного періоду);

•    коефіцієнт дисконтування, який використовується для оцінки про­ектів за допомогою методів, що засновані на дисконтованих оцінках, по­винен відповідати тривалості періоду, яку покладено в основу інвестицій­ного проекту (наприклад, річна ставка береться тільки в тому випадку, коли тривалість періоду — рік).

Оцінка грошових потоків. Найважливішим завданням економічного аналізу інвестиційних проектів є розрахунок майбутніх грошових потоків, які виникають при реалізації виробленої продукції.

Тільки грошові потоки, що надходять, здатні забезпечити окупність інвестиційного проекту. Тому саме вони, а не прибуток, стають централь­ним фактором в аналізі. Інакше кажучи, економічний аналіз інвестицій­них рішень повинен базуватись на вивченні доходів та видатків у формі грошових потоків.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 153 154 155 156 157 158159 160 161 162 163  ... 278