79800,00
—
—
4.
Відображено курсову різницю за залишком валюти
(798,00 - 796,00) : 100 х 10000 = 200,00
312
714
°іо
° ^
200
—
Вересень 2011 р.
5.
Проведено перерахунок залишку валюти на дату балансу — 30.09, курс впав, відображено витрати (797,23 - 798,00) : 100 х 20000 = - 154,00
945
312
05
—
154
Причому якщо підприємство більше не здійснювало операцій на валютному рахунку, але банк надавав виписки, де відображав курсові різниці, пов’язані зі зміною валютного курсу, то підприємство може проводити ці виписки у своєму обліку (у податковому також), а може одноразово зробити перерахунок лише на дату балансу (саме так показано у прикладі). Результат буде однаковий — на кінець кварталу (на
30.09.2011 р.) на залишку підприємства на валютному рахунку в грив- невому еквіваленті має бути сума, розрахована з урахуванням курсу НБУ на дату балансу і кількості валюти на залишку на рахунку.
Щодо обкладення ПДВ отриманої передоплати від покупця- нерезидента, то насамперед вона має бути пов’язана з експортом товару. Тоді, відповідно до п. 187.11 ПКУ, така попередня (авансова) оплата »...вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов ’язань платника податку, такого експортера або імпортера». Таке правило щодо необкладення ПДВ авансової оплати, пов’язаної з експортом товару, діяло як до 1 січня 2011 року, так і після цієї дати.
Заключною операцією за отриманою передоплатою буде, звичайно, відвантаження товару. Ось тут після 1 квітня 2011 року треба бути уважним. Адже, по-перше, доходи від реалізації товарів визнаються відповідно до п. 137.1 ПКУ за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. А по-друге, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ПКУ). Придбаний у звітному періоді, але не реалізований у цьому самому періоді товар у формуванні витрат підприємства участі не бере. Дата відвантаження, яка в разі експорту буде датою оформлення ВМД, фактично є датою переходу права власності на товар до покупця. Хоча при ЗЕД-контрактах умови поставки беруться із правил Інкотермс, такі умови поставки у ВМД на експорт зазначають у графі 20. У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з Класифікатором умов поставки, що затверджується Дер- жмитслужбою .
Не розглядатимемо, які правила Інкотермс — 2000 чи 2010 — треба застосовувати. Варто лише звернути увагу на лист ДМСУ від
30.05.2011 р. № 11.1/2-12.2/8256-ЕП, де зазначено про відсутність обмежень щодо застосування Правил Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс-2010 при укладенні ЗЕД-контрактів суб’єктами ЗЕД. Але за загальним правилом, зазначеним у Конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, ризик переходить до покупця, коли товар здано першому перевізникові для передання покупцеві згідно з договором купівлі- продажу (ст. 67 глави IV частини III Конвенції)
30.05.2012 . Тобто, не заглиблюючись в юридичні нюанси, на думку редакції, бухгалтер повинен відобразити дохід від реалізації експортованого товару датою ВМД на експорт. Що у бухгалтерському обліку, що в податковому — такий дохід від реалізації експортованого товару, попередньо оплаченого авансом, відо-
1 Класифікатор умов поставки, затверджений наказом Держмитслужби від
» следующая страница »
1 ... 237 238 239 240 241 242243 244 245 246 247 ... 418