Валютні операції

79800,00

4.

Відображено курсову різницю за за­лишком валюти

(798,00 - 796,00) : 100 х 10000 = 200,00

312

714

°іо

° ^

200

Вересень 2011 р.

5.

Проведено перерахунок залишку ва­люти на дату балансу — 30.09, курс впав, відображено витрати (797,23 - 798,00) : 100 х 20000 = - 154,00

945

312

05

154

Причому якщо підприємство більше не здійснювало операцій на ва­лютному рахунку, але банк надавав виписки, де відображав курсові різ­ниці, пов’язані зі зміною валютного курсу, то підприємство може про­водити ці виписки у своєму обліку (у податковому також), а може одноразово зробити перерахунок лише на дату балансу (саме так пока­зано у прикладі). Результат буде однаковий — на кінець кварталу (на

30.09.2011       р.) на залишку підприємства на валютному рахунку в грив- невому еквіваленті має бути сума, розрахована з урахуванням курсу НБУ на дату балансу і кількості валюти на залишку на рахунку.

Щодо обкладення ПДВ отриманої передоплати від покупця- нерезидента, то насамперед вона має бути пов’язана з експортом това­ру. Тоді, відповідно до п. 187.11 ПКУ, така попередня (авансова) опла­та »...вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змі­нює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов ’язань платника податку, такого експортера або імпортера». Таке правило щодо необкладення ПДВ авансової оплати, пов’язаної з експортом товару, діяло як до 1 січня 2011 року, так і після цієї дати.

Заключною операцією за отриманою передоплатою буде, звичайно, відвантаження товару. Ось тут після 1 квітня 2011 року треба бути ува­жним. Адже, по-перше, доходи від реалізації товарів визнаються відпо­відно до п. 137.1 ПКУ за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. А по-друге, витрати, що формують собівартість реалізова­них товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому ви­знано доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ПКУ). Придбаний у звітному періоді, але не реалізований у цьому самому пе­ріоді товар у формуванні витрат підприємства участі не бере. Дата відвантаження, яка в разі експорту буде датою оформлення ВМД, фактично є датою переходу права власності на товар до покупця. Хоча при ЗЕД-контрактах умови поставки беруться із правил Інкотермс, такі умови поставки у ВМД на експорт зазначають у графі 20. У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов пос­тавки згідно з Класифікатором умов поставки, що затверджується Дер- жмитслужбою .

Не розглядатимемо, які правила Інкотермс — 2000 чи 2010 — треба застосовувати. Варто лише звернути увагу на лист ДМСУ від

30.05.2011                р. № 11.1/2-12.2/8256-ЕП, де зазначено про відсутність об­межень щодо застосування Правил Міжнародної торгової палати з ви­користання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс-2010 при укладенні ЗЕД-контрактів суб’єктами ЗЕД. Але за загальним правилом, зазначеним у Конвенції Організації Об’єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, ризик переходить до покупця, коли товар здано першому пе­ревізникові для передання покупцеві згідно з договором купівлі- продажу (ст. 67 глави IV частини III Конвенції)

30.05.2012       . Тобто, не заглиблюю­чись в юридичні нюанси, на думку редакції, бухгалтер повинен відобра­зити дохід від реалізації експортованого товару датою ВМД на експорт. Що у бухгалтерському обліку, що в податковому — такий дохід від ре­алізації експортованого товару, попередньо оплаченого авансом, відо-

1         Класифікатор умов поставки, затверджений наказом Держмитслужби від

 

« Содержание


 ...  242  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я