Тема 13 Капітал і наймана праця
13.1. Первісне нагромадження капіталу: суть та особливості в Україні.
13.2. Перетворення грошей на капітал. Загальна формула руху капіталу.
13.3. Капітал як економічна категорія. Теорії капіталу.
13.4. Капітал і наймана праця. Робоча сила як товар.
13.5. Винагорода за працю. Заробітна плата: суть, форми і системи.
13.6. Номінальна і реальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата та її критерії.
13.7. Теорії заробітної плати.
Центральними в політичній економії ринкової економічної системи є відносини між капіталом і найманою працею. У попередніх темах неодноразово згадувались ці поняття. У даній темі розкривається саме взаємозв’язок капіталу і найманої праці.
Вважають, що капітал і наймана праця невіддільні: наявність капіталу обов’язково передбачає наявність найманої праці, так само, як наявність найманої праці обов’язково передбачає наявність капіталу. Тобто, капітал і наймана праця — це дві сторони одного і того самого економічного явища.
13.1. Первісне нагромадження капіталу: суть та особливості в Україні
Під первісним нагромадженням капіталу розуміють створення умов в економіці для одночасного виникнення як капіталу, так і найманої праці. Завдяки цим умовам з’являються суб’єкти — власники капіталу, з однієї сторони; і одночасно суб’єкти — власники ресурсу праця, з іншої сторони.
К. Маркс під первісним нагромадженням капіталу розумів історичний процес відокремлення виробника від засобів вироб-
ництва, зосередження засобів виробництва в руках небагатьох і перетворення їх у капітал. Таким чином, економічною основою первісного нагромадження капіталу стала диференціація — розорення одних і збагачення інших дрібних товаровиробників міста і села. Історично прискорення розвитку капіталістичних (ринкових) відносин відбулося завдяки “обезземеленню” селян. Втративши землю і втративши можливість вести власне господарство, селяни змушені були переселятись у міста і найматись на роботу до підприємців (власників капіталу).
В Англії, яка раніше за всіх (XVI — XVII ст.) стала на шлях капіталізму, розвиток ткацького виробництва вимагав розвитку вівчарства як постачальника шерсті, а останнє зумовило перетворення земель у пасовища для овець.
Скорочення землеробства через розвиток вівчарства значною мірою обмежило потребу в селянській праці незначної кількісті доглядачів-пастухів. Це й було основною причиною того, що значна маса селян, які позбулися власних земель, змушена була шукати роботу у містах. Таке явище дало змогу одному із утопістів Т. Мору у праці “Утопія” написати: “Вівці поїдають людей”.
На місці значної кількості дрібних землевласників на селі з’являється відносно незначна кількість крупних селянських господарств, очолюваних фермерами, — власниками капіталу на селі. Одночасно розвиток промисловості (ткацького виробництва, зокрема) у містах, сприяв появі власників капіталу і у містах.
Селяни, які втратили свою землю, фактично стали носіями найманої праці.
В Україні процес створення розвинутих ринкових відносин здійснюється також завдяки первісному нагромадженню капіталу. Власники капіталу з’являються в процесі роздержавлення та приватизації підприємств, землі та інших об’єктів виробничого та невиробничого призначення; особами найманої праці стають, насамперед, ті, які звільняються з роботи з різних причин.
Одночасно в носіїв найманої праці перетворюються і випускники навчальних закладів, які одержують так звані вільні дипломи.
Звичайно, ці процеси відбуваються небезболісно: серед власників капіталу з’являються так звані “олігархи”, які зосе- 148
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 220