Політична економія

Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) є громадяни України та інших держав, необмежені законом у правоздатності та дієздатності; юридичні особи всіх форм влас­ності, передбачених законом.

Головний суб’єкт — підприємець. Це той, хто займається підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку. Справжній підприємець у своїй діяльності має за мету не лише прибуток, а й засіб самоутвердження, самовизнання, задово­лення своїх амбіцій тим, що сам веде власну справу.

Більшу частину прибутку він вкладає в розвиток найперс- пективіших напрямів своєї господарської діяльності.

Підприємець — завжди самостійний товаровиробник, або той, хто надає послуги. Він нікому не підлеглий, поняття “ви­щий орган” зникає із законодавчого звороту. Підприємець сам відповідає за кінцевий результат своєї роботи.

Підприємництво передбачає широкий простір для вияву ініціативи, спритності, вміння і водночас забезпечує певну особисту свободу, незалежність підприємця від будь-яких вер­тикальних чи горизонтальних економічних і політичних структур.

Підприємництво здійснюється у виробництві, торгівлі, фінансовій сфері та комерції.

Як зазначалось вище, існує три форми організації підприє­мництва: одноосібне володіння, партнерство та корпорація.

Основними умовами підприємницької діяльності є:

—     стабільність державної економічної та соціальної політи­ки, спрямованої на підтримку підприємництва;

—     позитивна суспільна думка щодо підприємців і підприє­мництва;

—     пільговий податковий режим, який забезпечує дійовий стимул для підприємництва;

—     наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприє­мництва (інноваційні центри, спеціалізовані фірми, бізнес- центри, бізнес-інкубатори, консалтингові служби з питань уп­равління, маркетингу, реклами тощо);

—     існування ефективної системи захисту інтелектуальної власності;

—     дебюрократизація процедур регулювання господарської діяльності з боку державних органів;

—     підприємницька етика;

—     достатнє інформаційне забезпечення про становище на різних ринках тощо.

Основними принципами підприємницької діяльності є:

1. Вільний вибір видів діяльності.

2.  Залучення на добровільних засадах майна та коштів юри­дичних осіб і громадян.

3.  Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів.

4.  Вільний найм працівників.

5.  Вільне розпорядження прибутком після внесення пла­тежів, встановлених законодавством.

6.  Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяль­ності, використання належної підприємцю валютної виручки на власний розсуд.

Основні функції підприємництва:

1) мобілізація капіталу та інших виробничих ресурсів для досягнення найкращих результатів;

2) організація виробництва, збуту, реклами продукції, мар­кетингу, управління ними;

3) новаторство, обґрунтування і впровадження нових ідей і творчої ініціативи.

Окремо можна виділити те, що саме приватна власність най­повніше реалізує себе у підприємницькій діяльності, а прошарок підприємців становить середній клас суспільства.

12.5.  Валовий доход та підприємницький доход фірми

Доходи підприємства формуються передусім від реалі­зації виробленого продукту чи послуг, тобто вони являють собою грошову виручку від реалізації товарів і послуг. Роз­різняють звичайний, капітальний та дивідендний доходи фірми.

Звичайний доход формується за рахунок грошових надход­жень від основної діяльності.

Капітальний доход — це доход від перепродажу виробни­чих фондів, землі, майна та фінансових активів (акцій і об­лігацій).

Дивідендний доход — це доход від акцій інших фірм, якими володіє дана фірма.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 68 69 70 71 72 7374 75 76 77 78  ... 220