Припустимо, що в даній країні, де виробляються два товари А та Б, національна вартість одиниці продукту дорівнює відповідно 6 і 5 одиницям, а інтернаціональна — 4 і 2 одиницям. При експорті продукту А буде одержано 4 одиниці вартості в її інтернаціональному вираженні. Але за ці 4 одиниці на світовому ринку можна купити 2 одиниці про- 338
дукту Б (4 : 2 = 2), що в національному виразі становитиме 10 одиниць вартості (2 • 5 = 10). Отже, незважаючи на збитковість експорту (4 — 6 = — 2), у цілому зовнішньоекономічні зв’язки для даної країни вигідні, томущо при експорті 6 одиниць вартості замість цього вона одержує 10 одиниць (10 — 6 = + 4).
У цілому ж, у зовнішньоторговельних угодах важлива не сама по собі величина вартості продукту, а співвідношення вартості. Щоб угода була вигідною, це співвідношення має відповідати такій умові:
WHi/Wji > WHe/WJe,
де WHi та WJi — національна (Н) та інтернаціональна (І) вартість імпортної продукції;
WHe та WJe — те саме для експортної продукції.
Тобто, відношення національної вартості до інтернаціональної вартості імпортної продукції має перевищувати відношення національної вартості до інтернаціональної — експортної продукції.
У нашому прикладі виражене формулою співвідношення має вигляд: 5/2 > 6/4. Воно свідчить, що зовнішньоекономічна угода в даному випадку вигідна.
На міжнародному (світовому) товарному ринку існує складний комплекс світових цін, кожна з яких відображає певний бік зовнішньоекономічної діяльності торговельних і виробничих фірм. В основі всього комплексу цін перебуває базова ціна, яка формується в процесі здійснення найбільших за обсягом і регулярних торговельних угод у вільно конвертованій валюті.
Базова ціна — це ціна біржі, порту або місця масового виробництва. Конкретна ціна відхиляється від базової на величину транспортних витрат. Крім того, базова ціна коректується під впливом попиту та пропозиції.
25. 5. Транснаціональні корпорації та їхня роль
Як зазначалось, на розвиток світового господарства суттєво впливають транснаціональні корпорації (ТНК). Це — гігантські компанії, які діють у міжнародному масштабі і контролюють значну частку світового виробництва товарів, послуг, процес ціноутворення і привласнюють монопольні надприбутки. Економічною основою виникнення й розвитку ТНК є високий ступінь усуспільнення виробництва та інтернаціоналізації господарських зв’язків. ТНК за формами поділяються на дві групи: національні — трести та концерни, що мають іноземні активи; і міжнародні, капітал яких складається з капіталів двох або кількох країн.
Національні за капіталом й контролем, але міжнародні за сферою діяльності корпорації виникли наприкінці XIX ст., значного розвитку вони досягли лише в середині XX ст. Прикладом може бути американський нафтовий концерн “Екссон”, який має філії у понад 100 країнах світу, його валовий прибуток становить майже 100 млрд доларів за рік, а обсяг продажу перевищує сукупний суспільний продукт таких країн, як Австрія, Данія, Норвегія, Фінляндія та ін.
ТНК контролюють 60 % світового товарного ринку, понад 80 % світового ринку науково-технічних знань. ТНК є головною рушійною силою процесів інтернаціоналізації господарського життя. Близько 40% їх активів перебувають за межами країн розташування головних підприємств, унаслідок чого ТНК привласнюють приблизно таку саму частку зарубіжних прибутків. Це свідчить про посилення процесів інтернаціоналізації виробництва й капіталу.
У 90-х роках XX ст. набули поширення такі форми співробітництва між ТНК різних країн: спільні компанії, консорціуми, спільні дослідні проекти, угоди про обмін науковими винаходами, патентами, ліцензіями, “ноу-хау”. У межах ТНК об’єднуються також кредитно-фінансові, збутові, науково-технічні підрозділи.
» следующая страница »
1 ... 177 178 179 180 181 182183 184 185 186 187 ... 220