Тому в межах одиничного поділу праці не відбувається економічного відокремлення працівників як суб'єктів приватної власності, а продукт їх часткової праці не перетворюється на товар: усередині підприємства обмін продуктами діяльності між його працівниками не набуває форми обміну товарів. Аналогічна організація праці притаманна натуральному виробництву, що пояснює, чому в первісній общині, вільних селянських господарствах, рабовласницьких латифундіях та феодальних маєтках вироблювані продукти не набували форми товару.
Загалом у своєму розвитку людство пройшло п'ять великих суспільних поділів праці:
1. Відбувся він у межах первіснообщинного ладу та виявився у відокремленні пастуших племен. Це стало основою більш-менш регулярного обміну між общинами надлишками продуктів рослинництва і тваринництва, їх перетворення на товари.
2. Цей великий суспільний поділ праці пройшов у період виникнення рабовласництва та виявився у відокремленні ремісництва від землеробства. Воно привело до значного збільшення та урізноманітнення продуктів, які виготовляли безпосередньо для обміну або продажу, стало підґрунтям виникнення товарного виробництва.
3. Його зумовив подальший розвиток обміну товарів. Відбувається відокремлення від сфери виробництва товарів торгівлі, купецтва та утворення торгового капіталу.
У межах капіталістичного способу виробництва, технологічну основу якого становить машинна індустрія, подальшого розвитку набули всі форми суспільного поділу праці. Поглиблення одиничного поділу праці відобразилося у бурхливому зростанні кількості професій, спеціальностей та робіт. Наприклад, у США їх кількість зросла приблизно з 12 тис. наприкінці XIX ст. до понад 8 млн у 2000 р. Розвиток часткового поділу праці виявився у подальшій диференціації сільського господарства, промисловості, транспорту на їх під- галузі, у виникненні нових галузей (електроенергетики, атомної енергетики, автомобілебудування, авіації тощо). У сучасних розвинутих країнах налічується декілька сотень спеціалізованих галузей та підгалузей, зокрема лише у промисловості США — до 700.
4. У межах цього суспільного поділу праці відбулося поглиблення загального поділу праці: поступове відокремлення від сфери матеріального виробництва сфери нематеріального виробництва (виробництво послуг у галузях освіти, охорони здоров'я, науки, культури тощо).
5. Побутує думка, що цей поділ праці почався в середині 70-х років XX ст. у розвинутих країнах. У цей час відбувається виокремлення інформаційної сфери зі сфер матеріального і нематеріального виробництва.
Прогнозується, що подальшим великим суспільним поділом праці буде відокремлення науки як сфери людської діяльності.
Рівень розвитку матеріально-речового змісту суспільного поділу праці (знарядь праці, технологій) визначає його суспільну форму — виробничі відносини, в межах і завдяки яким здійснюється виробництво товарів.
Види товарного виробництва. Товар і його властивості
Види товарного виробництва. Основними видами товарного виробництва є просте і капіталістичне товарне виробництво.
Просте товарне виробництво. Історично передує капіталістичному товарному виробництву, воно існувало в межах рабовласницького і феодального способів виробництва, існує і в сучасному капіталістичному суспільстві. Його суб'єктами є дрібні самостійні товаровиробники (ремісники і вільні селяни), а соціально-економічною сутністю — єдність праці і власності: простий товаровиробник виробляє товари на основі своєї праці і належних йому засобів виробництва, що зумовлює присвоєння простим товаровиробником усього виробленого ним продукту.
» следующая страница »
1 ... 73 74 75 76 77 7879 80 81 82 83 ... 452