З огляду на відносини привласнення-присвоєння засобів і продуктів виробництва натуральні господарства за їх соціально-економічним змістом можуть бути неексплуататорськими або експлуататорськими .
Товарне виробництво
За своєю сутністю товарна форма виробництва є опосередковано суспільною формою зв'язку (відносин) між товаровиробниками.
Товарне виробництво — виробництво благ безпосередньо для обміну на
продукти, які виробляють інші виробники.
За такої організації суспільного виробництва кожен відособлений виробник спеціалізується на виготовленні одного продукту. Тому для задоволення суспільних потреб необхідні обмін чи ку- півля-продаж продуктів на ринку, внаслідок чого вони перетворюються на товари.
На відміну від натурального господарства, в межах якого виробничі відносини є безпосередніми відносинами виробників, у товарному (ринковому) господарстві відносини між виробниками набувають опосередкованої форми — форми відносин між речами (товарами). З огляду на форму економічного зв'язку між виробниками перехід до товарного виробництва є сходженням людства на вищий щабель розвитку своєї соціальності — переходом до нової епохи, що характеризується речовою залежністю між людьми. Наступний щабель розвитку людства визначають як заперечення товарної форми виробництва безпосередньо суспільною як найвищою формою розвитку зв'язку (відносин) між людьми. Розглядаючи об'єктивний процес розвитку форми суспільного виробництва, К. Маркс писав, що «відношення особистої залежності (на початку абсолютно первісне) — це перший щабель суспільства, за якого продуктивність людей розвивається ще не достатньо та ізольовано. Особиста залежність, заснована на речовій залежності, — другий щабель, за якого вперше утворюється система суспільного обміну речей, універсальних відносин, всесторонніх потреб та універсальних потенцій. Вільна індивідуальність, заснована на універсальному розвитку індивідів та перетворенні їх колективної, суспільної продуктивності на їх суспільне надбання, — є третім щаблем розвитку людства».
Виробництво продуктів як товарів почалося в період розкладу первіснообщинного ладу, набуло поширення у рабовласницькому і феодальному суспільстві. Проте в межах цих суспільних способів виробництва панувало натуральне господарство, на товари перетворювалася незначна частина продуктів праці. Але поступово В межах феодалізму, особливо на вищому ступені його розвитку, якому відповідала грошова форма феодальної земельної ренти, обсяг виробництва товарів досяг значних розмірів. При капіталізмі виробництво продуктів як товарів стає домінуючим, набуває загального характеру, тобто абсолютна більшість продуктів перетворюється на товари, товаром стає і робоча сила найманих працівників. У процесі розвитку товарного виробництва та виникнення грошей обмін товарів, який відображає формула Т— Г, перетворюється на купівлю-продаж, тобто на їх обіг (Т—Г—Т).
Основою перетворення натурального виробництва на товарне є виникнення суспільного поділу праці та приватної власності на засоби виробництва і продукти праці.
Суспільний поділ праці — спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями.
Суспільний поділ праці ґрунтується на диференціації праці виробників на її види та підвиди (працю землероба, ремісника тощо). Це призводить, з одного боку, до відокремлення виробників, а з іншого — до їх залежності один від одного, необхідності обміну між ними продуктами своєї діяльності. Внаслідок цього виникає система суспільної праці, протилежна системі праці натурального господарства, що ґрунтується не на поділі (спеціалізації), а на зміні праці.
Чинником виникнення та розвитку суспільного поділу праці є закон економії праці (робочого часу).
» следующая страница »
1 ... 71 72 73 74 75 7677 78 79 80 81 ... 452