2. Відповідно до використовуваних інструментів впливу держави на економіку виокремлюють адміністративно-правові методи, інформативні та економічні.
Адміністративно-правові методи. Охоплюють інструменти встановлення обов'язкових для виконання формальних норм (правил, законів) поведінки господарюючих суб'єктів: державні замовлення, нормативи, ліцензії, квоти, санкції, стандарти та ін. Державне замовлення передбачає розміщення угод серед підприємств на поставки певних видів продукції і надання послуг за відповідну плату. Норматив — установлена державою міра (норма) затрат економічних ресурсів на виготовлення одиниці продукції та інші норми (норматив амортизаційних відрахувань, норма обов'язкових резервів банку, страхового забезпечення тощо). Ліцензія — спеціальний дозвіл, який видається суб'єкту підприємницької діяльності на здійснення окремих її видів. Квота — частка суб'єктів ринку у виробництві, споживанні, експорті, імпорті товарів і послуг. Санкції — заходи держави в результаті порушення суб'єктами ринку встановлених нею правил господарської діяльності. Стандарти — єдині вимоги до виробництва товарів, надання послуг.
Інформативні методи. До них належать інструменти інформування, переконання і пропаганди, які передбачають вплив на ціннісні пріоритети індивіда, що мотивують його діяльність згідно із суспільно визнаними нормами і використовуються на основі даних досліджень із соціальної психології та поведінки людини.
Економічні методи. Ґрунтуються на фінансових (податково- бюджетних і грошово-кредитних) інструментах, регулюванні валютного курсу, цін і доходів населення, формуванні економічних умов, які спонукають господарюючих суб'єктів діяти відповідно до цілей розвитку суспільства. Регулювання економічними методами дає змогу господарюючим суб'єктам зберегти за собою право вільного вибору поведінки в межах установлених державою нормативів.
До економічних методів державного регулювання економіки належить бюджетне, податкове (фіскальне) та грошово-кредитне (монетарне) регулювання.
Бюджетне регулювання. Воно полягає у використанні податково-бюджетних і грошово-кредитних інструментів (оподаткування та державні видатки) з таким розрахунком, щоб вони робили менш відчутними коливання економічного циклу, забезпечували ефективне функціонування національної економіки.
Основні структурні складові бюджетного регулювання відображає класифікація видаткової частини державного бюджету (рис. 4.11). Вона допомагає встановити не тільки факт використання державних коштів міністерствами та відомствами, а й пов'язати ці видатки з визначенням державних пріоритетів розвитку, виконанням державних програм і відповідальністю кожного відомства.
Бюджетна класифікація
Доходи |
|
Видатки |
|
Фінансування |
|
Державний |
бюджету |
|
бюджету |
|
бюджету |
|
борг |
Функціон альна |
|
Відомча |
|
Економічна |
структура |
|
структура |
|
структура |
видатків |
|
видатків |
|
видатків |
РИС. 4.11. Бюджетна класифікація
Бюджетна класифікація — це згруповані за основними ознаками цільові пріоритети діяльності держави, що випливають з основних її функцій. Такими ознаками є:
— відомче призначення (розподіл коштів за міністерствами і відомствами);
» следующая страница »
1 ... 359 360 361 362 363 364365 366 367 368 369 ... 452