Політична економія

Завдання держави полягає в тому, щоб податки були не тільки джерелом наповнення бюджетів, а й інструментом регулювання соціально-економічних процесів, стимулювали розвиток націо­нальної економіки, соціальної сфери суспільства, людини як про­відної продуктивної сили, її духовного світу.

4.4.                  Державне регулювання ринкової економіки

Однією з найважливіших функцій держави є державне регулю­вання економіки. В економічній думці концептуальні основи дер­жавного регулювання економіки розвивались під впливом реаль­них проблем відтворення і ролі держави в економічних процесах.

Сутність, функції і моделі державного регулювання економіки

Сутність державного регулювання економіки. Державне ре­гулювання економіки полягає в активному впливі держави на економічні процеси з метою підтримання їх стабільності, пропор­ційності й сталого розвитку. Воно є сукупністю форм і методів цілеспрямованого впливу органів державної влади на розвиток суспільного виробництва, його продуктивних сил, техніко-еконо-

Державне регулювання ринкової економіки

547

мічних, організаційно-економічних і соціально-економічних від­носин щодо їх стабілізації та пристосування до економічних умов, які постійно змінюються.

Державне регулювання економіки — сукупність способів, засобів, форм і

методів впливу держави на процеси соціально-економічного розвитку сус­пільства.

У ринковій економіці державне регулювання є складовою ме­ханізму її функціонування. З огляду на це завдання держави поля­гає у виборі адекватних форм участі в економічному житті країни, методів і важелів впливу на соціально-економічні процеси, покли­каних забезпечити ефективне функціонування економіки, спра­ведливий розподіл доходів.

До найважливіших способів впливу держави на економічне життя належать:

—               державне регулювання економіки (його метою є забезпечен­ня ефективного функціонування ринкової економіки; підтриман­ня конкурентного середовища; запобігання економічним кризам; соціальний захист незахищених груп населення; забезпечення ефективних взаємовідносин між виробниками і споживачами продукції; коригування розподілу доходів у суспільстві для ніве­лювання соціальної нерівності населення. Державне регулювання економіки використовують у всіх країнах, однак його ступінь і масштаби різні залежно від рівня розвитку економіки, її проблем. Домінування в епоху вільної конкуренції положення про саморе­гулювання економіки виявилося тимчасовим і науково неспро­можним. Держава завжди займала активну позицію щодо еконо­міки. Сучасний стан розвинутих країн був би неможливий без концентрації державою фінансових ресурсів на пріоритетних на­прямах розвитку суспільства);

—                 державне втручання в економіку (за таких умов держава взаємодіє з економікою як з незалежним суб'єктом, відокремле­ною одиницею. Такий підхід має сенс лише в контексті висунутої А. Смітом і його послідовниками (М. Фрідменом, Ф. Хайєком та ін.) ідеї повної свободи ринку. Заперечуючи доцільність впливу держави на економіку, вони виступали проти її втручання в еко­номічні процеси);

—               економічна політика держави (вона охоплює комплекс еко­номічних цілей і заходів держави, спрямованих на вирішення завдань економічного розвитку в довго- та короткостроковому пе­ріодах);

—               державне управління економікою (його сутність полягає в організуючому і регулюючому впливі держави на економіку щодо впорядкування та підвищення результативності діяльності суб'єктів ринку. Основними функціями управління є: організа­ція, координація, планування, регулювання, кадрове забезпечен­ня, контроль).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 355 356 357 358 359 360361 362 363 364 365  ... 452