Політична економія

—               гнучкість і адаптованість податкової системи до змін соці­ально-економічних потреб платників податків і суспільства;

—               ефективність податкової системи у здійсненні економічної політики держави.

Реалізація принципів оподаткування орієнтує на максималь­не повернення податків через розширення обсягу суспільних по­слуг. Податкова політика має враховувати політичні та економіч­ні завдання відповідного етапу розвитку суспільства.

База оподаткування. Формування податкової системи ґрунту­ється і на встановленні певної бази оподаткування.

База оподаткування — законодавчо затверджена частина доходів або

майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка береться до уваги

при нарахуванні суми податку.

Розрахунок суми податку здійснюють в одиницях оподатку­вання — одиницях виміру об'єкта оподаткування (наприклад, грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця виміру пло­щини (га, м²) для земельного податку та ін.). Величина суми по­датку безпосередньо залежить від податкової ставки — розміру податку в абсолютній (грошовій) або відносній (відсотковій) фор­мі, встановленого на одиницю оподаткування. На основі податко­вої ставки розраховують норму оподаткування — виражену у від­сотках податкову ставку.

Розмір бази оподаткування залежить від масштабу податко­вих пільг — повного або часткового законодавчого звільнення від сплати податку. Встановлюють їх з огляду на політичну, еконо­мічну, соціальну доцільність, тому вони часто змінюються.

Такими пільгами можуть бути:

—                неоподаткований мінімум об'єкта оподаткування (наприк­лад, неоподаткований мінімум доходів громадян);

—                вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта опо­даткування (наприклад, витрати на науково-дослідні і дослідно- конструкторські роботи, на які ПДВ не нараховується);

—               звільнення від сплати податків окремих категорій платни­ків податків (інваліди, пенсіонери, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС);

—                зниження норм податкових ставок (податок на прибуток, податок на індивідуальні доходи громадян);

—               відрахування з податкової бази (податкове вилучення);

—                податкове кредитування (відстрочка справляння податку або зменшення податку на певну величину).

Пільги закріплюються законодавчими актами. Їх розміри і по­ширення залежать від розміру НД і соціальної політики держави, що може бути спрямована на розширення чи збереження еконо­мічних пільг.

Структура податкової системи. Проблема раціональної подат­кової структури приковувала увагу багатьох учених. Найцікаві­ший і найпослідовніший перелік основних вимог до неї розробив відомий американський економіст Річард Масгрейв (нар. 1910) у монографії «Теорія державних фінансів» (1959):

—              розподіл податкового тягаря повинен бути рівномірним: ко­жен сплачує свою частку;

—               мінімальний тиск на економічні рішення: будь-яке держав­не втручання, пов'язане з надмірним оподаткуванням, необхідно зменшити;

—               мінімізація можливого порушення рівноваги між соціаль­ною справедливістю та економічною ефективністю;

—              сприяння стабілізації економіки і економічному зростанню;

—                зрозумілість оподаткування для платника податків, спра­ведливість, законодавча обґрунтованість управління податковою системою;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 353 354 355 356 357 358359 360 361 362 363  ... 452