Політична економія

—                необхідною умовою неперервного руху економіки є здійс­нення споживчих витрат домашніми господарствами, інвестицій­

них витрат підприємцямис-інвсторами, державних витрат (О) державою та зовнішніх витрат іноземними споживачами вітчиз­няних товарів і послуг (МХ);

—               обсяг споживчих витрат домашніх господарств визначаєть­ся різницею між їх доходами (для спрощення у схемі приймаєть­ся, що всі доходи в економіці присвоюють домашні господарства), сплаченими податками та заощадженнями. Ця залежність опису­ється формулою: С = У-Т-Б;

—                витрати держави повинні відповідати її доходам, одержа­ним у формі податків. Це відображає формула: О = Т;

—               валові інвестиційні витрати (інвестиції) підприємницького сектору формуються заощадженнями домашніх господарств та амортизаційними витратами підприємств (А), що відповідає фор­мулі: І = Б + А;

—               чисті витрати зовнішньоекономічного сектору є різницею між витратами іноземців на придбання експортованих товарів (ЕХ) і витратами вітчизняних споживачів на придбання імпорто­ваних (ІМ): МХ = ЕХ - ІМ.

У результаті здійснення витрат створюється продукт, придат­ний для кінцевого використання, що описується формулою:

У_Е = С + І + О + МХ.

Створений продукт може бути реалізованим за наявності від­повідних доходів (У_Е). Як відомо, сукупні доходи утворюються із власне дохідних елементів (заробітної плати, ренти власників зем­лі, відсотка власників капіталу, прибутку підприємців) і специ­фічних недохідних елементів доходів (амортизації, непрямих по­датків на бізнес). Перетворення доходів на витрати, яке с умовою загальної рівноваги, відображає формула:

У, = У_Е = С + 1 + О + МХ.

Відповідність сукупних доходів сукупним витратам є однією з найважливіших умов дотримання загальної рівноваги і неперерв­ного руху економіки.

Моделі загальної ринкової рівноваги

Моделі загальної ринкової рівноваги репрезентують різнома­нітні пояснення того, як формується і завдяки чому підтримуєть­ся рівновага. До них відносять економічну таблицю Ф. Кене, мо­дель суспільного відтворення К. Маркса, класично-неокласичну модель рівноваги та модель «витрати-випуск» В. Леонтьева.

Економічна таблиця Ф. Кене. Вона була історично першою моделлю загальної рівноваги. Опублікована у Версалі в 1759 р. економічна таблиця Ф. Кене представляє схему річного потоку

взаємопов'язаних доходів і витрат трьох класів суспільства: зем­левласників, фермерів і ремісників (рис, 4,3).

«Щорічні

аванси*

, Дохід ! землевласників

Аванси ремісників І (безплідного класу) і

2 тис, з яких 1 тис, реінвестується в оборотний капітал наступного року

Суми, призначені для виплати доходів землевласникам і відсотків за « початковими авансами»

а

и

Відшкодування

«щорічних

авансів»

Разом

Рис. 4.3. Рух доходів і витрат землевласників, фермерів, ремісників за економічною таблицею Ф. Кене

Стрілками на рисунку позначені напрями витрат. Передбач;; ється, що у сільському господарстві як єдиній продуктивній сфе­рі діяльності створюється вартість у 5 тис. гр. од, 3 них 3 тис. витрачаються на забезпечення процесу виробництва, 2 тис. — на оборотний капітал («щорічні аванси»), тобто на заробіток сіль ськогосподарським працівникам, на насіння тощо, а 1 тис. — на заміну основного капіталу (на «початкові аванси»), тобто на спо­руди, засоби обробітку землі тощо. Основний капітал фермери поновлюють завдяки обміну продуктами з ремісниками (без­плідним класом). Вартість у 2 тис. гр. од., що залишилась після відшкодування виробничих витрат у сільському господарстві, одержують власники землі (лендлорди). Половину одержаної вартості (1 тис, гр. од.) вони використовують для обміну на про­дукцію ремісників, У такий спосіб ремісники загалом одержу­ють 2 тис. гр. од. вартості (1 тис. в обмін на продукцію сільсько­го господарства від фермерів і 1 тис. в обмін від землевласників).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 324 325 326 327 328 329330 331 332 333 334  ... 452