Політична економія

Необхідно забезпечити ефективну стратегію та диверсифікацію зовнішньоекономічної діяльності, сформувати позитивне сальдо торгового балансу та врівноваженість платіжного балансу, інтегру­вати національну економіку в систему світогосподарських зв'яз­ків, транснаціональних коридорів, міжнародного поділу праці.

4.2.                  Загальна ринкова рівновага та її нестабільність

Загальна рівновага с властивістю економіки як цілого. Вона передбачає взаємодію багатьох елементів. Її порушення спричи­няє негативні наслідки, зокрема уповільнення економічного зрос­тання, зменшення загального рівня добробуту, загрозу економіч­ній безпеці країни тощо. Тому проблема формування загальної рівноваги — важливий аспект економічної науки.

Сутність і основні ознаки загальної ринкової рівноваги

Економіка є цілісною системою, ефективне функціонування якої передбачає збалансовану взаємодію всіх її елементів. Саме у такій взаємодії виявляє себе важлива ознака економіки — загаль­на рівновага.

Загальна ринкова рівновага — сукупність відповідностей (пропорцій) між

секторами національної економіки, частинами створеного у ній продукту,

національними ринками (товарів і послуг, виробничих ресурсів, грошей то­що), які забезпечують функціонування економіки як цілого.

Агрегованими показниками економіки як цілісного утворення є:

—               сектори економіки (домашніх господарств, підприємниць­кий, державний, зовнішньоекономічний);

—               агреговані ринки (готової продукції, праці, землі, фондо­вий, фінансовий, грошовий та ін.);

—              агреговані величини (ВВП, загальні споживчі витрати, за­ощадження, інвестиції, сукупний попит (ЛБ) та пропозиція (ЛБ), загальна пропозиція грошей (М),бюджет країни (Б°) тощо);

—               економічні функції, які характеризують поведінку великих Груп суб'єктів економіки (функція споживання С = с' (У~Т), яка відображає залежність між обсягом споживчих витрат усіх спо­живачів та їх схильністю до споживання (с') і доходом, що зали­шається після оподаткування (Y-T), де Т — сукупний податок; функція інвестування І = І(і), що характеризує поведінку всіх ін­весторів, прагнення яких інвестувати і відповідно інвестиційні витрати залежать від відсотка за кредит (і) тощо).

Усі ці показники перебувають у різноманітних якісних і кіль­кісних співвідношеннях, дотримання яких забезпечує загальну рівновагу. З теоретичної точки зору загальна рівновага досяга­ється тоді, коли економіка перебуває у стані відносного спокою, інерційності. Це відбувається за умови, що ендогенні (залежні) економічні змінні певний час не реагують на впливи екзогенних (незалежних) змінних. На практиці загальна рівновага с певним бажаним станом національної економіки. Уряд може надавати цьому станові нормативного значення, формулюючи певні цілі. Такими цілями можуть бути збільшення зайнятості, стабільність цін, досягнення певних темпів економічного зростання, бездефі­цитний бюджет тощо.

Отже, загальну рівновагу можна тлумачити як дотримання макроекономічних пропорцій, забезпечення відповідностей між агрегованими показниками. Без такого статичного підходу до за­гальної рівноваги її неможливо проаналізувати. Водночас еконо­міка — це рух, потік, у якому певні процеси та явища постійно повторюються, тобто йдеться про суспільне відтворення.

Економіку як потік у процесі відтворення її основних співвід­ношень можна охарактеризувати схематично (рис. 4.2).

[ Доходи і

Рис. 4.2. Економіка як процес відтворення основних співвідношень

Стрілками показаний напрям руху витрат і доходів, у процесі якого відбуваються створення і реалізація продукту. Аналіз рис. 4.2 наводить на такі висновки:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 323 324 325 326 327 328329 330 331 332 333  ... 452