Політична економія

Із застосуванням СИР суттєво змінюється трактування дохо­ДУ. Якщо в БНГ його виробництво було функцією тільки праці, то в СНР і капітал, і земля є продуктивними факторами, тобто ство­рюють доходи, хоча класична теорія факторів виробництва в СНР відсутня.

Дохід у СНР трактують як максимальну суму надходжень у грошовій формі, яку можна витратити, зберігши капітал, що існу­вав спочатку. Принциповим положенням є те, що не кожна сума грошових надходжень с доходом. Наприклад, продаж певних ак­тивів, зокрема нерухомості, і вкладення виручених коштів у банк не слід трактувати як дохід, оскільки продавець активів знову їх одержав, але у грошовій формі. Лише відсотки з вкладу набува­ють форми доходу.

Категорія «дохід» не охоплює суми, отримані внаслідок інф­ляції, коли запаси сировини чи інші активи, придбані за одними цінами, перепродають за інфляційно підвищеними, що утворює так званий холдинговий прибуток. Додатковий дохід, отриманий унаслідок різниці в цінах, за концепцією СНР підлягає вилучен­ню з доданої вартості та обсягів створених доходів. Тобто СНР пов'язує утворення доходів із процесом виробництва товарів послуг, зміною на цій основі фінансових активів і пасивів, каш талоутворепням, нагромадженням національного багатства.

Поняттям «дохід» охоплюються результати всіх видів вироб­ничої діяльності за певний проміжок часу, передусім за рік. Річ, створена у попередньому році, а продана в поточному, не включа­ється у його дохід, як і перепродаж речей незалежно від року ї: виробництва. Це стосується і послуг фінансових посередників біржових операцій із ЦП, оскільки внаслідок їх здійснення від бувається не збільшення національного продукту, а лише зміна форм вартості. Не враховують у доході діяльність із виробництва товарів і послуг для власного споживання, які не набувають гро­шової форми (домашнє господарство, приготування їжі, предме­тів господарського вжитку тощо). Не включають у НД тіньову ді­яльність.

Отже, категорія «дохід» у СНР є мірилом грошової вартості товарів і послуг, легально вироблених для продажу. Створена в ньому додана вартість дорівнює сумі первинних доходів, які роз­поділяються між працею, капіталом і державою, присвоюються інституційними секторами економіки (підприємствами, бан­ками, державою, домашніми господарствами) зі своєї участі в процесі виробництва або з активів, використаних у виробничих цілях.

СНР побудована на принципі розмежування кінцевого та г міжного продукту. Як відомо, кінцевим продуктом є все, що ви- користовусться у кінцевому споживанні населення та держави інвестиціях та експорті, проміжним продуктом — засоби, в ристані на виробниче споживання: сировина, матеріали, пал енергія, а також виробничі послуги. У системі макропоказників національних рахунків фігурує саме кінцева продукція, що наці­лює виробників на ефективність виробничих витрат й отримання доходу.

Це означає, що вимір суспільного продукту, а саме обсяг ВВП характеризує вартість товарів і послуг кінцевого попиту - не-

виробничого споживання, нагромадження і чистого експорту. Вартість проміжного споживання товарів і послуг, використа­них у процесі виробництва (сировини, матеріалів, палива, енер­гії, послуг вантажного транспорту, оптової торгівлі тощо), до ВВП не входить.

Система ринкових макропоказників. Нагромадження основного капіталу в СНР

Система ринкових макропоказників. Українська економіка поступово освоює ринкові макропоказники, їх базисна система охоплює:

1.                 Валовий внутрішній продукт.

2.                   Споживання основного капіталу — зменшення протягом звітного періоду вартості основного капіталу, наявного у виробни­ка, внаслідок фізичного і морального зносу або випадкових уш­коджень. Розраховують його на основі фактичних цін і орендних платежів за основні фонди на час звітного періоду.

 

« Содержание


 ...  316  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я