За Коузом, фірму характеризують:
— розгалужена мережа внутрішніх і зовнішніх контрактів (укладення контрактів між фірмами і всередині їх);
— довгостроковість відносин працівників (заохочення працівників укладати довгострокові контракти);
— функціонування як єдиної команди (власні інтереси відходять на задній план, а інтереси фірми постають як власні);
— управління колективом з єдиного центру (сучасні фірми мають особливу організаційно-правову структуру, відповідно до якої головна компанія інтегрує економічну владу за юридичної самостійності підприємств, що належать до її складу. Це надає фірмі соціально-економічної, виробничо-технологічної, організаційно-управлінської цілісності, стабільності, забезпечує поєднання комерційної самостійності її підрозділів із жорстким централізмом (фінансовий контроль, політика капіталовкладень), що є запорукою злагодженої діяльності).
Функціонування фірми базується на ефективному використанні факторів виробництва (капіталу, праці, землі, інформації), які їй належать або якими вона володіє. За змістом — це єдність виробництва, обігу, розподілу та споживання, опосередкованих трирівневою структурою економічних відносин: ідеться про відносини фірми з її зовнішніми партнерами (горизонтальний рівень), дочірніми та іншими підприємствами, що їй належать (вертикальний рівень), а також відносини з державою (макроеконо- мічний рівень).
Не менш значимим для функціонування фірми є використання менеджменту і маркетингу, системи ринкових цін, страхування соціальних відносин.
Фірма створює особливі умови життєдіяльності людини, оскільки вимагає від своїх працівників глибоких різнобічних знань, професіоналізму. Вона с реальною школою підприємництва, генератором інновацій, полігоном освоєння і впровадження НТП. Усе це дає підстави вважати її рушійною силою розвитку економіки.
Класифікація фірм. У країнах з розвинутою ринковою економікою фірми класифікують за чотирма основними критеріями:
1. За видами господарської діяльності та характером операцій розрізняють промислові, торговельні, страхові, банківські, фінансово-інвестиційні, науково-дослідні, інноваційні фірми, а також фірми транспорту та зв'язку.
2. За галузевою сферою діяльності виокремлюють моногалузе- ві і диверсифікаційні фірми. Моногалузевими фірмами є пули, картелі, синдикати, трести, а диверсифікаційними — концерни і конгломерати.
3. За економіко-правовою формою власності фірми поділяють на приватні і державні. У межах приватної виокремлюють фірми, засновані на одноосібній і груповій власності. Вони є основою формування і функціонування фірм одноосібного володіння, господарських товариств, кооперативів, акціонерних товариств.
4. За організаційно-правовою формою (правовим статусом) серед суб'єктів підприємницької діяльності виокремлюють господарські товариства, виробничі кооперативи, індивідуальні підприємства.
Стратегічною метою діяльності будь-якої комерційної фірми с отримання прибутку як результату досягнення її цільових установок. Здебільшого вони полягають у збільшенні обсягів виробництва і продажу товарів, надання послуг; підвищенні продуктивності праці й ефективності виробництва; збільшенні норми прибутку і частки ринку; збільшенні доходів працівників і учасників фірми (заробітної плати, дивідендів, соціальних виплат то що); підвищенні ринкової вартості акцій; поліпшенні структури капіталу.
» следующая страница »
1 ... 294 295 296 297 298 299300 301 302 303 304 ... 452