Політична економія

У межах аграрної цивілізації склалися такі різновиди аграр­них відносин, які відрізнялися насамперед особливостями відно­син власності на землю. Так первіснообщинний спосіб виробниц­тва ґрунтувався на спільній власності на землю; рабовласниць­кий спосіб виробництва (антична форма — в древній Греції та Римі) — на приватній власності на землю, хоча підставою для цього було членство в общині; азіатська форма (в древньому Дво­річчі) — на державній власності; германська форма — на зміша­ній, за якої власниками землі були і община, і в її межах глава сім'ї, що обумовлювалося потребами сімейно-індивідуального господарства. Феодальний спосіб виробництва ґрунтувався на приватній власності на землю та особистій залежності кріпосно­го селянина від феодала, поміщика (пана). За цього способу ви­робництва феодал (поміщик) реалізовував свою власність на зем­лю у формі панщини (кріпак відпрацьовував певну кількість днів на пана) за право виробити продукти для прожиття на наданій па­ном селянину землі (відробіткова рента). Згодом панщина була замінена оброком — плата панові-власнику за наділ землі нату­ральними продуктами (продуктова рента), а потім — грішми (грошова рента).

Особливості земельної власності, аграрних відносин та їх суб'єктів визначалися умовами життєдіяльності людей епохи аг­рарної цивілізації, насамперед рівнем розвитку продуктивних сил, кліматичними та географічними чинниками, традиціями на­родів тощо.

Протягом наступних епох і цивілізацій еволюціонували і від­носини власності на землю, передусім під впливом рівня розвитку продуктивних сил суспільства, особливо знарядь праці та джерел енергії. У цьому процесі людина ставала менш залежною від усіх видів співжиття, внаслідок чого сформувалася приватна влас­ність, у тому числі приватна власність на землю.

Розвиток аграрних відносин завжди залежав від рівня розвит­ку продуктивних сил, суспільного поділу і кооперації праці, тех- ніко-технологічних способів виробництва, які обумовлювали землеволодіння, землекористування, а отже, й рівень сільськогос­подарського виробництва. Оскільки земля є унікальним, обмеже­ним вселюдським ресурсом, держава повинна одночасно дбати про максимально сприятливі умови ефективного її використання в інтересах господарюючих суб'єктів і народу, збереження її для майбутніх поколінь. Там, де аграрні відносини відставали від за­гальноекономічного поступу держав, а форми і масштаби господа­рювання в цій сфері не сягали рівня нових потреб суспільства, надбудовчі, владні інститути намагалися методом аграрних ре­форм, іноді навіть революційних, приводити у відповідність з ін­тересами суспільства відносини й потенціал аграрного сектору економіки.

Промислова революція, яка породила індустріальну цивіліза­цію, створила сприятливі умови для розвитку капіталізму. А тому радикальні зміни в земельних відносинах відбулися у процесі за­родження, становлення та розвитку капіталістичного способу виробництва. В Англії, наприклад, дрібних землевласників сило­міць позбавляли земельних ділянок, на яких формувалися агро- підприємства капіталістичного типу. Французька революція (1789—1793) ліквідувала феодальне землеволодіння, на місці якого постали дрібноселянські господарства фермерського типу. Подібні процеси відбувалися і внаслідок реформ у Прусії (1807— 1811), в Німеччині та Австро-Угорщині внаслідок революції (1848) та в Російській імперії внаслідок відміни кріпацтва (1861), до складу якої належала більша частина території України. У цих державах також ліквідовувались феодальні кріпосницькі зе­мельні відносини, створювались дрібні господарства вільних се­лян (фермерів), формувались капіталістичні земельні відносини. Зокрема, пруським шляхом — повільного обуржуазнення помі­щиків і американським — шляхом формування капіталістів-під­приємців, тобто фермерів, одразу після рабства. Так своєрідно розвивалися аграрні відносини у США, тому що на більшості те­риторії цієї країни феодалізму не було. Згідно з прийнятим під тиском народу законом про земельні наділи (1862) кожен грома­дянин, досягнувши 21 року, мав право (за певний внесок) одер­жати ділянку землі (гомстед), яка з часом переходила у його при­ватну власність.

 

« Содержание


 ...  224  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я