Політична економія

—              мотив перестороги (прагнення мати частину капіталу в лік­відній формі на випадок непередбачених подій);

—              спекулятивний мотив (намагання мати певний резерв, який можна пустити в обіг для швидкого отримання прибутку);

—               мотив економії (висока ціна кредиту, яка спонукає підпри­ємців ефективніше використовувати власний капітал у грошовій формі, а не брати позику в банку).

На другій стадії починається процес виробництва товарів, у її межах формою руху промислового капіталу є продуктивний капітал. Функцією продуктивного капіталу є процес самозрос­тання вартості, тобто безпосереднє створення додаткової вартос­ті. Процес самозростання вартості відбувається тоді, коли почи­нається процес виробництва — наймані працівники вступають у взаємодію із засобами виробництва, приводять їх у рух. Змістом функції продуктивного капіталу є організація й управління тру­довими відносинами (поділу і кооперації праці, обміну діяльніс­тю та продуктами діяльності) між найманими працівниками у безпосередньому процесі виробництва. Їх організація визнача­ється технологічним способом виробництва, а управління здій­снюється власниками капіталу або найманими управлінцями — менеджерами. У першому випадку функція управління трудови­ми відносинами (процесом виробництва) економічно реалізуєть­ся у формі підприємницького доходу капіталіста, у другому — у формі заробітної плати менеджера. Незалежно від того, хто здій­снює управління трудовими відносинами, кінцевою метою про­цесу є максимізація норми прибутку як міри самозростання авансованої вартості. При цьому абсолютний обсяг функціоную­чого капіталу визначається передусім оптимальним розміром підприємства у даній галузі та відповідною величиною продук­тивного капіталу.

На певному ступені розвитку капіталістичного виробництва стає можливим відособлення різних форм капіталу, перетворення їх на самостійно функціонуючі капітали. Так, на основі грошової форми промислового капіталу виникає позичковий капітал, на ос­нові товарної форми — товарний капітал. Відособлення цих форм ускладнює рух промислового капіталу. В межах другої стадії про­дуктивний капітал перетворюється на товарний.

На третій стадії руху промислового капіталу товарна форма капіталу перетворюється на грошову, що здійснюється у сфері обі­гу і передбачає реалізацію втіленої у товарі вартості. Тобто функ­цією товарного капіталу є набуття вартістю товарів грошової форми, реалізація втіленої у товарах додаткової вартості. Здійснення цієї функції залежить не лише від розміру товарного капіталу, а й від стану ринку: попиту, цін, інфляційних процесів, організації збу­ту (насамперед маркетингу) тощо.

Отже, функції грошового, продуктивного і товарного капіталу в єдності відіграють особливу роль у крутообороті промислового капіталу — вони пов'язують три стадії його руху у цілісний про­цес самозростання вартості: функцією грошового капіталу ство­рюються соціально-економічні та матеріальні умови виробництва Додаткової вартості, функцією продуктивного капіталу забезпе­чується створення додаткової вартості, а функцією товарного ка­піталу — її реалізація. Усе це забезпечує безперервність круго­обороту промислового капіталу, яка є необхідною умовою безпе­рервності виробництва.

Сутність і структура обороту капіталу

Сутність обороту капіталу. Одержання додаткової вартості як наслідок самозростання промислового капіталу в процесі його кругообороту спонукає капіталіста до повторення цього процесу. Тому рух капіталу не обмежується одним кругооборотом. Їх пов­торення утворює оборот капіталу.

Оборот капіталу — кругооборот капіталу, які відбуваються один за одним,

 

« Содержание


 ...  140  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я