Підприємництво в умовах ринку

Мета оздоровлення вважається досягнутою, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо- технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає оголошення банкрутом з наступною ліквідацією) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність в довгостроковому періоді.

Основне завдання фінансової діяльності підприємств полягає в мобілізації капіталу для фінансування їх операційної та інвестиційної діяльності.

Форми фінансування суб’єктів господарювання класифікуються за джерелами надходження капіталу та за правовим статусом інвесторів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів - власний та позичковий капітал (рис. 8.12).

Фінансування

Рис.8.12 Класифікація форм фінансування підприємств

Отже, фінансувати санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватися державна фінансова підтримка. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або пасивів [139, с.53].

Для кожного конкретного випадку фінансової неспроможності підприємства слід добирати прийнятні форми і джерела санації з урахуванням причин кризи, санаційної спроможності, наявності санаторів та внутрішніх резервів.

Проаналізувавши динаміку росту неплатоспроможних і збанкрутілих підприємств, можемо зауважити, що в Україні проблема санації є дуже гострою. Трансформація економічної системи, яка супроводжується виникненням і розвитком нових організаційно правових форм господарювання, докорінна зміна методів державного регулювання економіки, мінливість нормативно-законодавчої бази і необхідність пристосування до неї ускладнюють проведення санації. Таким чином, спостерігається, з одного боку, нагальна потреба в санації більшості вітчизняних підприємств. З іншого боку, має місце комплекс серйозних чинників, що стримують цей процес. Однак те, що кризові явища в економіці України зберігаються, а кількість збиткових промислових підприємств є значною, свідчить на користь неминучості санації, яка повинна проводитись з урахуванням класичних принципів, спиратись на розроблену законодавчу базу і методичні рекомендації, постійно удосконалюватись і доповнюватись.

Методика оцінки стану збанкрутілого підприємства

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. Водночас кінцевою метою фінансової санації суб'єкта господарювання є забезпечення його життєдіяльності в довгостроковому періоді. Отже, санаційна спроможність визначається здатністю підприємства до виживання.

Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:

а)  стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;

б) конкурентних переваг;

в) виробничого та кадрового потенціалу;

г) реальної та дієвої санаційної концепції.

Економічними критеріями стійкої санаційної спроможності підприємства є його здатність до забезпечення ліквідності, відновлення прибутковості та одержання конкурентних переваг. Ці кількісні та якісні характеристики тісно взаємозв'язані. Так, досягнення конкурентних переваг можливе лише за наявності стійкої ліквідності та платоспроможності, тоді як орієнтація виключно на забезпечення ліквідності дає змогу підтримати життєздатність підприємства лише в короткостроковому періоді.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 303 304 305 306 307 308309 310 311 312 313  ... 433