Уряд кожної країни встановлює кордони митної території і вирішує питання щодо виокремлення з неї вільних зон, які не підлягають митному контролю. Кожна вільна зона діє на підставі статуту, що передбачає механізм дії зони, перелік дозволених операцій з товарами, права і обов’язки експортерів та імпортерів. Загалом всі операції на території вільних зон можна поділити на 3 групи:
1. Операції зі стимулювання національного експортного виробництва, що здійснюється шляхом надання пільг при імпортуванні.
2. Операції зі стимулювання реекспорту, що ґрунтуються на дозволі національним фірмам імпортувати основні частини, агрегати, складові продукції, а кінцевий продукт виробляти на території вільної зони з подальшим його експортом без сплати мита і податків.
3. Операції з поліпшення задоволення потреб внутрішнього ринку.
Здійснення експортно-імпортних операцій через вільні зони дає певні
переваги. Крім використання механізму реекспорту, імпортер чи експортер може відремонтувати пошкоджений товар, перемаркувати його, а імпортер має змогу оглянути товар, провести випробування, отримати необхідні зразки.
Спільним для обліку обсягів експорту та імпорту є те, що у вартість товарного як експорту, так й імпорту входять: вартість поставок обладнання та матеріалів, включаючи вартість технічних послуг; вартість прокату за кордоном теле- та кінофільмів; ліцензійні відрахування та деякі інші послуги.
До складу товарного експорту та імпорту не включаються:
□ поставки, що здійснюються на безоплатній основі;
□ товари, що поставляються в рахунок внесків до фонду технічної допомоги ООН та інших міжнародних економічних організацій;
□ вартість транзитних товарів;
□ особистий багаж фізичних осіб та посилки приватного характеру. Вивчення основних показників, динаміки їх значень дає змогу встановити
дієвість зовнішньоекономічних операцій.
Етапи здійснення зовнішньоторговельної операції Міжнародна практика проведення експортно-імпортних операцій передбачає здійснення визначених видів діяльності, що складаються з етапів, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання й виконуються формальності, пов’язані з підготовкою, оформленням, пересилкою та обробкою документів, необхідних для забезпечення і виконання операції.
Загалом слід виділити наступні етапи здійснення зовнішньо-торговельних операцій:
1. Підготовчий:
□ аналіз кон’юнктури міжнародного ринку за об’єктом торгівлі;
□ вибір форм і методів роботи на ринку;
□ планування зовнішньоторговельної операції;
□ рекламна кампанія.
2. Організаційний:
□ встановлення контакту з передбачуваним контрагентом;
□ підготовка та організація переговорів;
□ укладання міжнародного комерційного контракту.
3.Виконавчий:
□ виконання зобов’ язань контрагентами;
□ підготовка товару до відвантаження;
□ оформлення документації;
□ врегулювання суперечок.
Вивчення кон 'юнктури міжнародного ринку має на меті виявити попит на певні види товарів на світовому ринку чи то на ринках окремих географічних районів та країн. В процесі вивчення ринку повинні бути отримані наступні результати:
□ з’ясувати існуючий та перспективний попит на існуючі товари;
□ визначити вимоги щодо характеристик товарів для переорієнтації виробництва до потреб ринку;
□ оцінка конкурентоспроможності товару на ринку;
□ визначити загальні комерційні умови збуту, враховуючи рівень цін та тенденції їх зміни;
» следующая страница »
1 ... 212 213 214 215 216 217218 219 220 221 222 ... 433