При створенні молодої української держави ми ще не знали про важливість забезпечення умов безпеки функціонування цього сектора. В майбутньому історики свій аналіз цих питань обов’язково зроблять. Слід звернути увагу на позитивний досвід забезпечення безпеки функціонування аграрного сектора республіки Естонія. При явному критичному відношенні до колективних сільськогосподарських підприємств, Естонія зберегла ефективно діючі великі господарства, де, по ряду показників, вони працюють краще середніх та малих, при середніх та малих, при середній річних надоях по Естонії 6 тис. літрів молока на рік на одну корову, у великих господарствах ці показники — сягають близько 10 тис. літрів молока на рік. Причому 70% молока отримується у великих господарствах Естонії. Визначальні показники по забезпеченню ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств ними досягнуті за рахунок забезпечення заходів безпеки. А тому, проаналізоване показує, що запропонована тема дослідження є актуальною.
Концепція побудови моделі соціальної, економічної та інформаційної безпеки (МСЕІБ) аграрного сектора України спрямована на досягненні наступних цілей:
• створення умов для побудови в Україні високоефективного агарного сектора економічного та інформаційно-захище- ного від зовнішніх та внутрішніх агресивних дій та несанкціонованих втручань;
• дотаційної державної фінансової підтримки аграрного сектора України по методу і подібності цивілізованих країн світу;
• створення моделі нової інформаційно-захищеної інфраструктури села з гармонійно функціонуючими компонентами кооперативного, індивідуального виробництва, культурного (клуби), духовного (церкви), соціального забезпечення;
• розробки відповідних правових, економічних та організаційних структур реалізації вертикалі інформаційної безпеки відповідно: державного, регіонального, районного, селянсько- фермерського рівнів [37].
На думку авторів, МСЕІБ повинна забезпечити умови сталого розвитку аграрного сектора України в умовах світової нестабільності та глобалізації. Вирішення проблеми створення МСЕІБ буде ґрунтуватись на підходах детермінованого та імовірнісного моделювання [28]. Детерміновані підходи включатимуть моделі лінійної оптимізації на основі використання моделей лінійного програмування, транспортних моделей, моделей складання сумішей, визначення асортименту продукції, складання розкладу, моделей будування логістичних задач. Лінійна оптимізація буде закінчена аналізом чуттєвості МСЕІБ. Моделі цілочисельності оптимізації МСЕІБ включатимуть графічне представлення, використання двійкових змінних, фіксованих витрат, використання методу віток і границь. Моделі нелінійної оптимізації включатимуть моделі квадратичного програмування, моделі обґрунтування та вибору портфеля інвестицій, моделі управління запасами, моделей генетичних алгоритмів, моделей багатоцільового та евристичного методів.
Імовірнісні моделі включатимуть моделі прийняття рішень в умовах визначеності, в умовах інвестиційних ризиків, в умовах невизначеності функціонування системи. Моделі прийняття дерев рішень включатимуть: альтернативні стратегії, створення дерев рішень, введення ймовірності та кінцевих значень, покращення рішень за рахунок використання нової інформації [25].
Щодо структурної побудови концепція створення МСЕІБ взаємопов’язана з національною доктриною інформаційної безпеки України. Тоді, основні структурні блоки МСЕІБ аграрного сектора економіки України повинні включати:
• загальні положення побудови МСЕІБ аграрного сектора;
• державну фінансову підтримку аграрного сектора;
• методологічні основи формування МСЕІБ аграрного сектора;
• концептуальні підходи розробки МСЕІБ аграрного сектора;
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 111