Основи менеджменту

5.               Кількісний підхід (1950 - дотепер)

До Другої світової війни кількісні методи використовувалися в управлінні недостатньо.

У кількісному підході виділяють:

-                  дослідження операцій і моделі;

-                  вплив кількісного підходу.

Дослідження операцій і моделі за своєю суттю - це застосу­вання методів наукового дослідження доопераційних проблем ор­ганізації.

Після постановки проблеми група спеціалістів з дослідження операцій розробляє модель ситуації. Модель - це форма зобра­ження реальності. Вона дещо спрощує реальність і подає її абст­рактно. Після створення моделі змінним задаються кількісні зна­чення. Це дозволяє об’єктивно порівняти та описати кожну змінну і відношення між ними.

Найбільший поштовх до застосування кількісних методів в управлінні дав розвиток комп’ютерів.

Нова школа

Характеризується розвитком сучасних кількісних методів об­ґрунтування рішень шляхом впровадження в науку управління точних наук і комп’ютерів. Послідовниками цієї школи можна назвати таких дослідників менеджменту, як Р. Люса, Д. Форстера, А. Голдберга та ін.

Так як Україна входила до складу СРСР, то її управлінська на­ука розвивалася, виходячи з підходів, які тоді були. Ряд дослі­джень були спрямовані на вдосконалення адміністративно- командної системи, у зв’язку з чим був накопичений певний до­свід.

Автори Андрушків Б.М. і Кузьмін О.Є. [2, с. 13-14] у своїй книзі виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів:

1-                            ший етап (жовтень 1917 - березень 1921). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовано принципи централізму, організаційні методи управ­ління, диктатури та державного регулювання.

2-                         гий   етап (1921 - 1928). Подальше вдосконалення адміністра­тивного управління виробництвом. Зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічного управління. З’явилися трести й синдикати, а також формально вивчалася мож­ливість участі трудящих в управлінні.

3-                            тій етап (1929 - 1945). Організація індустріальної бази суспільного виробництва, вдосконалення структурного управлін­ня, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва.

4-                           тій  етап (1946 - 1965). Пошук нових форм функціону­вання і взаємодії державних органів управління, спроба переходу до територіальної і територіально - галузевої системи управління, що призвело до поглиблення адміністрування.

5-                              тий           етап (1965 - 1975). Здійснена спроба господарської реформи шляхом посилення ролі економічного управління.

6-                            тий            етап (1975 - 1995). Усвідомлення неможливості рефор­мування адміністративно - командної системи. Цей етап підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин і корінних економічних реформ, проведення яких належить до сьомого етапу (1985). У ньому розрізняють:

-                  1 -ший підетап - робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному роз­поділі прибутку;

-                 2-гий підетап - застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, роз­виток орендних відносин;

 

« Содержание


 ...  62  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я