Основи менеджменту

2.               Оскільки менеджмент пов’язаний з інтеграцією людей у їх загальному підприємстві, він глибоко вкорінився в культурі. Те, що менеджери роблять у Західній Німеччині, Британії, США, Япо­нії або Бразилії, є, по суті справи, однаковим. Те, як вони це роб­лять, може бути зовсім різним. Одне із основних завдань, які сто­ять перед менеджерами в країнах, що розвиваються, полягає якраз у тому, щоб віднайти і розпізнати ті елементи їх власної традиції, історії та культури, які можна використати як будівельні блоки модернізованої системи управління.

3.               Кожне підприємство вимагає від менеджменту простих, чітких і єдиних завдань. Його місія полягає в тому, щоб згуртувати своїх членів навколо загальних цілей. Без цієї умови це не підпри­ємство, а натовп.

4.              Завданням менеджменту є також те, щоб підприємство і ко­жен його член розвивали як свої потреби, так і можливості їх за­доволення. Підготовка і розвиток людей повинні здійснюватися на будь-якому рівні організації, вони не повинні зупинятися ні на хвилину.

5.              Будь-яке підприємство складається із людей з різними на­вичками і знаннями, які виконують різні види робіт, тому воно повинно будуватися на комунікації між робітниками і на їх інди­відуальній відповідальності.

6.              Ні обсяг випуску продукції, ні базові виробничі лінії самі по собі не є адекватним виміром діяльності менеджменту і всього підприємства; в цьому відношенні підприємство схоже з людиною: оскільки їй необхідні різні засоби для оцінки здоров’я і діяльності, такі ж різні засоби необхідні і для підприємства.

7.              Нарешті, якщо мова заходить про підприємство, слід пам’я­тати: воно ніколи не досягає результатів у своїх власних стінах; у межах підприємства існують лише центри, які створюють вар­тість, однак результат досягається лише за межами підприємства.

До характерних принципів менеджменту належать такі:

•                  децентралізація управління фірмою з метою забезпечення тісного співробітництва органічно взаємодіючих структурних елементів, наділених широкою самостійністю;

•                  зростання чисельності працівників, що залучаються до роз­робки управлінських рішень;

•                  ототожнення працівників із фірмою, її інтересами і принци­пами, кожний працівник - це "людина фірми";

•                  підвищення готовності кожного до інновацій, динамічного оновлення продукції;

•                  постійне навчання персоналу в процесі діяльності підпри­ємства;

•                  постійний пошук альтернативних варіантів діяльності фірми;

•                  використання нестандартних режимів роботи персоналу з гнучкими параметрами; застосування нових способів стимулювання праці й новаторства, орієнтованих на індивідуальні, групові, соці­альні потреби;

•                   здійснення програм довгострокового професійного, посадо­вого розвитку ключових груп працівників, включно з плануван­ням кар’єри та ін.;

•                   активне формування нового мислення персоналу з орієнта­цією на динамічні, швидкі зміни в характері й масштабах діяльно­сті фірм;

•                   підприємницький стиль роботи, що здатний вчасно поміти­ти зміни в тенденціях розвитку ринку;

 

« Содержание


 ...  56  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я