Організація праці менеджера

4.2.     Види стилів керівництва

При здійсненні своїх функцій менеджери використовують різні прийоми. Але багаторазове повторення одних і тих же прийомів формує його конкрет­ний стиль у роботі. Використання конкретного стилю керівництва обумов­люється дією двох основних факторів—ситуації і особистих якостей менедже­ра. Види стилів керівництва показані на схемі.

В основу класифікації індивідуальних стилів керівництва покладено ха­рактер відносин між менеджером і підлеглими працівниками.

Авторитарний (одноосібний) стиль керівництва

Авторитарний стиль роботи полягає у тому, що менеджер замикає всі зв’яз­ки на собі, а підлеглим надає мінімум інформації. Він суворо контролює дії підлеглих, часто втручається в їхню роботу, вимагаючи чітко виконувати його вказівки, залишаючи для працівників тільки невелику можливість для прояву самостійності та ініціативи.

Менеджер, який дотримується такого стилю догматичний, обов’язково вимагає підкорення людей своїй волі, не терпить заперечень і не прислуховуєть- ся до іншої думки. Якщо і проводить наради, то тільки формально, тому що рішення у нього готові ще до наради.

Критику не терпить і не визнає своїх помилок, але сам любить критикува­ти інших. Він вважає, що адміністративні покарання є кращим способом впливу на підлеглих з метою одержання високих трудових досягнень.

Сам багато працює і заставляє працювати інших навіть у неробочий час. Часто іде на ризик, але виважено.

Вимагає від підлеглих все, що вважає за потрібне, не рахуючись з тим, що його вимоги нерідко виходять за рамки власне службових відносин і призво­дять до порушень трудового законодавства.

У спілкуванні з людьми часто невитриманий і навіть грубий. Але він може бути і доброзичливим, коректним, уважно вислуховувати пропозиції підлег­лих, проте не враховувати їх при прийнятті остаточного рішення. У цьому ви­падку стиль за суттю залишається авторитарним.

У цілому менеджер- автократ скрізь виступає від свого імені, не поважаю­чи думки інших.

На практиці авторитарний стиль у такій різкій формі зустрічається рідко, а інколи авторитарні методи і прийоми роботи можуть викликати симпатію і повагу через оперативне рішення поставлених завдань.

В уявленні деяких підлеглих часто автократом стає і керівник, який діє за чітким планом і реалізує його всупереч будь-яким обмеженням. У цьому ви­падку він може бути жорстким, але не жорстоким, безкомпромісним, але спра­ведливим, владним, але не пригнічуючим, рішучим, але не самовпевненим.

Звичайно такий менеджер здатний швидко вирішувати проблеми на базі самоорганізації працівників, сміливо і завчасно приймати рішення і наполег­ливо добиватися їх виконання.

Проте у більшості менеджерів авторитарного стилю керівництва недостат­ньо розвинуті особисті якості, переважають бажання командувати і безпереч­ного підкорення. І тоді найбільш здібні та ініціативні працівники, які знають свою дійсну ціну і мають почуття власної гідності, прагнуть вийти з-під такого керівництва.

Таким чином, адміністрування зводиться до того, що менеджер просто не може керувати по-іншому тому, що звик тільки забороняти і давати розпоря­дження, не вміє залучати однодумців, спрямовувати їх до ініціативного вико­нання своїх зобов’язань.

Поява менеджера-автократа нерідко пов’язана з якостями його особис­тості та особливостями характеру та темпераменту . У своїй більшості—це влад- нолюбиві люди, наполегливі з перебільшеними уявленнями про власні можли­вості, з неймовірно розвинутим прагненням до престижності та надмірним праг­ненням до зовнішніх атрибутів влади.

За темпераментом вони переважно є холериками, але автократом може бути менеджер будь-якого типу темпераменту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 42 43 44 45 46 4748 49 50 51 52  ... 240