Операційний менеджмент

12.5.Виштовхуюча система оперативно-виробничого планування серійного виробництва

Система ОВП серійного виробництва реалізується при централізованому плануванні. Залежно від прийнятих плано­во-облікових одиниць розрізняють: подетальну; комплектну; позамовну системи планування. Комплектна система поділять­

ся на: комплектно-вузлову систему (комплект складається з деталей, які входять в один вузол або виріб); комлектно-групо- ву систему (в групи об’єднуються деталі різних вузлів, які ма­ють однакові календарно-планові нормативи (випередження випуску, ритми партій). Диференція планових періодів в се­рійних типах виробництва передбачає планування до години, а в одиничних — до тижня.

ОВП складається з двох етапів. Перший етап — це розроб­ка оперативних планів та графіків виготовлення і випуску про­дукції; він називається оперативно-календарним плануванням (ОКП). Другий етап пов’язаний з контролем і регулюванням виконання оперативних планів чи ходу виробництва і нази­вається диспетчеруванням.

У серійному виробництві основною особливістю ОКП є не­обхідність забезпечення строгої повторюваності виготовлення партії деталей, складання вузлів та виробів. Тому міжцехове плану­вання починається з розрахунку календарно-планових нормативів (КПН) на основі використання постійного значення середньороз- рахункового ритму г. В серійному виробництві до КПН відносять:

1)  розміри партій (п) і ритмів (Я) запуску-випуску партій деталей;

2)  тривалість виробничих циклів обробки партій деталей, складання вузлів (Тс);

3) випередження запуску (Оз) і випуску (Ов) партії деталей;

4)  розміри заділів (Н).

Розрахунок розмірів і ритмів партій деталей. Розмір партій є основою розрахунку КПН, від нього залежать величини всіх основних нормативів: величина нормативної тривалості вироб­ничого циклу і календарних випереджень в роботі послідовних виробничих ланок; терміни запуску деталей в обробку, їх ви­пуску і комплектування перед складанням, які використову­ються при побудові календарних планів; величина норматив­ного середнього рівня незавершеного виробництва і величини перехідних заділів на кінець планового періоду.

Розмір партії визначається за формулою розрахунку опти­мальної величини замовлення (тема 10)

де Б — попит в одиницях на певний період;

8 — витрати на переналадку на кожне замовлення;

Н — витрати зберігання на одиницю на певний період.

Розглянутий підхід визначення величини партії грунтуєть­ся на врахуванні складових витрат у грошовій формі. Але більший інтерес для операційних менеджерів має вплив витрат часу на величину розміру партії, які після розрахунку коригу­ються і повинні відповідати таким умовам:

1)  п має бути більше чи менше від місячного випуску дета­лей в ціле число разів, що відповідає забезпеченню ритмічності виробництва і спрощує ОВП. В загальному п = 1/12; 1/10; 1/8; 1/6; 1/5; 1/4; 1/3; 1/2; 1; 2; 3 місячного випуску, що відповідає випуску 12; 10; 8; 6; 5; 4; 3; 2; 1 партій в місяць і одній партії в два і три місяці;

2)  п повинно бути в ціле число разів більше або менше тієї кількості штук деталей, яка визначається стійкістю технологі­чного оснащення;

3) п повинно бути таким, щоб виробничі і складські площі були достатніми для зберігання деталей;

4)  п повинно бути кратним чи рівним розмірам партій де­талей даного найменування в інших цехах.

Ритм запуску-випуску партії визначається із залежності:

Я = п • г,

де г — середньорозрахунковий ритм.

Розрахунок тривалості виробничого циклу обробки партії деталей (складання вузлів). Розрахунок Т_Ц можна проводити аналітично, графічно і графічно-аналітично (для складальних процесів).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 81 82 83 84 85 8687 88 89 90 91  ... 108