Якщо ж розглянути ресурсну проблему, то вона вже не є настільки гострою, як раніше. Це, зокрема, стосується можливості отримання кредитів на прийнятних умовах. Сукупна вибірка присвоїла цьому чиннику аж п’ятий ранг. Слід зауважити, що у регіоні відчувається навіть перенакопичення капіталу для інвестування, про що свідчать численні повідомлення Хмельницької філії Приватбанку про умови та можливості мікрокредитування, а також обсяги цього кредитування.
Так, за звітними даними Хмельницької філії Приватбанку протягом 2003 року за системою мікрокредитування було надано структурам малого бізнесу 850 кредитів на суму 4,155 млн грн, що складало в середньому 346,2 тис. грн на місяць. У 2004 році, незважаючи на відносно високу кредитну ставку (14-17 % у доларах США та 18-24 % - у національній валюті) обсяги кредитування суттєво зросли - тільки за 9 місяців 2004 року було надано 962 кредити на суму 5,687 млн грн. Зросла також кількість клієнтів банку, що відносяться до сектору МСБ і отримували кредити - з 572 у 2003 році до 851 на 1.10.2004 року. Середній розмір кредиту становив у 2003 році - близько 5 тис. грн, у 2004 році - майже 6 тис. грн. Причому неповернення кредиту склало за 2003-2004 роки близько 4 %, що свідчить про відповідальне ставлення працівників банку до роботи з клієнтами.
Крім Приватбанку, у області пропонують програми мікрокредитування і такі банківські установи, як, “Надра”, Укрсоцбанк, Укрсиббанк, “Райффайзен- банк-Аваль”.
Разом з тим, дослідження структури кредитного портфеля показало, що переважна маса позичальників (понад 80 %) отримує кредит на торговельні операції, біля 12 % на розширення асортименту послуг і лише 8 % - на придбання технології виробничого призначення (як правило - обладнання для пошиття одягу). Це може свідчити про те, що кредити за вказаними ставками є прийнятними здебільшого для торгівлі.
Заслуговує уваги те, що другою за значимістю ресурсною складовою, яка створює проблеми, є недостатня кваліфікація працівників ключових професій. З подальших відповідей на анкету можна визначити, якого роду знань не вистачає підприємствам. Переважна більшість опитаних (дані опрацьовані знаходженням середньостатистичного) розмістила на перше місце управління фінансами, на друге - управління нововведеннями, на третє - управління збутом. Потребу у кваліфікованих маркетингових дослідженнях ринку відчувають дише 6 % опитаних, що вивело їх на п’яте місце, управління персоналом - на четвертому місці.
Таке ранжирування важливості ключових управлінських функцій респондентами можна трактувати по-різному, враховуючи, що з точки зору ринкової логіки маркетингові дослідження мають передувати створенню будь-яких бізнес- процесів, однак підприємці не так гостро відчувають проблему у даній сфері, як, скажімо, у фінансовій, чи інноваційній. Або дослідження проводяться досить кваліфіковано, або їм не приділяється належної уваги тому, що не вбачається у цьому великої потреби.
Водночас уже те, що потреба в управлінні нововведеннями визнається підприємцями гострою, а маркетинговими дослідженнями - ні, свідчить про недостатньо фахове сприйняття ними змісту інноваційної діяльності. Отже, підтримка розвитку малого бізнесу повинна включати і семінари з питань управління інноваційною діяльністю, зокрема тих, що стосуються інформаційного забезпечення інноваційної діяльності, активізацією персоналу, обґрунтуванням рішень щодо впровадження інноваційних проектів тощо.
Слід також звернути увагу на те, що управління фінансами вважається найболючішою проблемою МБ, про що свідчить її перше місце серед ранжи- руваних проблем. Це природно, оскільки наведені вище результати досліджень ефективності роботи суб’єктів підприємницької діяльності вказують на збитковість переважної їх кількості. Проте детальніший аналіз підприємницької діяльності у секторі малого бізнесу показав наявність суперечливих тенденцій. З одного боку - офіційні дані про фінансові результати вказують на їх збитковість. З іншого боку - кількість суб’єктів малого бізнесу постійно зростає, що є нераціональним з точки зору поведінки учасника ринку, спрямованої на отримання вигоди. Це, зокрема, вказує на те, що певна частина доходів підприємств приховується, незважаючи на контролюючі зусилля податківців. І така поведінка схвалюється значною частиною населення України, можна сказати, що вона є прийнятною для суспільства.
» следующая страница »
1 ... 204 205 206 207 208 209210 211 212 213 214 ... 241