Міжнародні економічні відносини

1.   Зростання різносторонності в міжнародних інвестиціях. Ця тен­денція свідчить про розширення як числа суб’єктів, так і числа об’єктів міжнародних інвестицій. Останнє передбачає визначення завдань, що стоять перед менеджментом корпорацій:

-   З врахуванням чисельності учасників інвестицій необхідна про- робка чіткого співвідношення індивідуальних форм і методів менедж­менту, що використовується в корпораціях, з загальними цілями. За-

гальні цілі менеджменту можуть характеризуватися як у напрямку участі в здійсненні інвестицій (суб ’ єкту), так і в напрямку участі в залучення інвестицій (об’єктуінвестицій);

-  Подолання протиріч між індивідуальними цілями менеджменту корпорацій та цілями об’єкту інвестицій. Індивідуальні цілі менедж­менту корпорацій зі всією природністю передбачають отримання мак­симального прибутку, в той час, коли цілі об’єкту інвестицій передба­чають максимально ефективне використання отриманих інвестицій і не охоплюють максимізацію прибутку для інвестора;

-  Координація національних механізмів, включаючи фінансові ме­ханізми. Це завдання є органічно поєднаним із завданнями співвідно­шення індивідуальних форм та методів менеджменту корпорацій. Причому, “стиковка” індивідуальних механізмів діяльності корпо­рацій для досягнення загальних цілей передбачає існування спеціаль­них завдань;

-  Аналіз об’єкту інвестування покликаний забезпечувати макси­мально ефективну діяльність корпорації, що інвестує. Це висуває пер­шочергові завдання перед системою менеджменту корпорації. Струк­турні підрозділи корпорації, які відповідають за визначення стратегії і планування її діяльності, повинні спиратися на дані глибокого та об’ - єктивного аналізу можливих наслідків інвестування;

- Важливим завданням у рамках першої тенденції є визначення сту­пеня уніфікованості діяльності корпорації, включаючи ведення доку­ментації та фінансову звітність. Така уніфікованість передбачає мак­симальну доступність до документації та звітності та її зрозумілість різними користувачами в різних країнах.

2.   Транснаціоналізація банківської сфери. В рамках цієї тенденції відбувається взаємодія міжтранснаціоналізацією промислових корпо­рацій та корпорацій по наданню послуг та банків, що визначає наступні задачі перед менеджментом корпорацій:

-  Використання можливостей банків у частині фінансового забез­печення діяльності корпорацій у різних країнах. Йдеться про мобіліза­цію великих фінансових ресурсів, як залучених коштів корпорації, ос­кільки самостійно такі кошти знайти корпорації не під силу;

-  Уніфікація фінансової звітності та документації корпорацій для надання їм вигляду, прийнятного для використання в транснаціональ­них банках. Причому, ступінь уніфікації і придатності можуть висту­пати як індикатор високого рівня транснаціоналізації корпорації та її виходу до числа світових лідерів;

-   Створення умов максимальної оперативності для розрахунків в рамках транснаціональної діяльності корпорацій. Це особливо важли­во в світлі подвійної транснаціоналізації і банків, і корпорацій та їх пред­ставлення в тих же самих сусідніх країнах;

-  Аналіз діяльності ТНК як клієнта транснаціонального банку. Це передбачає не лише аналітичну роботу, а й здійснення контролю за діяльністю ТНК, включаючи контрольно-аналітичну роботу з фінан­совою звітністю та іншими корпоративними матеріалами.

3.   Зростання значення послуг. Такі послуги можуть розглядатися подвійно — як транснаціоналізація діяльності корпорацій, що надають послуги, і як використання послуг у процесі транснаціоналізації кор­порацій. Наведена тенденція включає в себе наступні завдання:

-  В загальному вигляді, завдання, що стоять перед менеджментом корпорацій, які надають послуги, адекватні завданням, які стоять пе­ред будь-якою іншою з ТНК. Ці завдання конкретизуються та уточню­ються з урахуванням місцевих особливостей країни перебування;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102  ... 169