Міжнародна економіка

Розрізняють пряме котирування і непряме.

Пряме котирування — це ціна одиниці іноземної валюти, що вира­жена в одиниці національної валюти (1 дол. США = 5,35 грн.).

Непряме котирування — це ціна одиниці національної валюти в оди­ниці іноземної валюти (1 грн. = 0,2 дол. США).

Таким чином, наведена характеристика світової валютної систе­ми дає можливість сказати, що вона є однією із складніших за своєю будовою, водночас вона є найважливішою за своїм функціональним призначенням ланкою світогосподарських зв’язків. Удосконалення міжнародних економічних відносин як об’єктивний процес призво­дить до удосконалення валютної системи, оскільки вона значною мірою впливає на формування сучасних міжнародних економічних відносин.

2.     Еволюційні зміни в розвитку світової валютної системи

Розвиток економічної системи суспільства відбувається від про­стого до складного. Економічне співробітництво країн світу розвива­лось разом з розвитком суспільства. Удосконалення форм, методів і напрямків спільної співпраці, міжнародні розрахунки, забезпечення товарного обігу і руху коштів неможливе без удосконалення валютної системи. Вона, як і суспільство в цілому, розвивалась від простих до більш складних відносин.

Першою офіційною валютною системою можна вважати Паризь­ку. В 1867 році у Парижі проводилась конференція, яка розглядала шляхи розвитку капіталістичної економіки і можливості удосконален­ня розрахункових операцій, які б задовольняли потреби основних тор­говельних партнерів. Вже в той час валюти найбільш розвинутих країн вільно обмінювалися на золото на внутрішніх ринках своїх країн, але це не завжди було за межами країни. Тому Паризька конференція юри­дично затвердила нову валютну систему.

Згідно з цією системою:

•         основою виступав золотомонетний стандарт;

•                     валютні одиниці країн-учасниць мали чітко визначений зміст золота і були конвертованими в золото;

•                     золото вільно експортувалось та імпортувалось, продавалось на міжнародних ринках, а золоті зливки могли вільно обмінюва­тися на монети;

•                     підтримувалось жорстке співвідношення між національним зо­лотим запасом і внутрішньою пропозицією грошей;

•                     діяв режим вільно плаваючих курсів валют з урахуванням рин­кового попиту та пропозиції.

Золотий стандарт — це міжнародна валютна система, що ґрунту­валась на офіційному закріпленні країною золотого вмісту національ­ної валютної одиниці із зобов’язанням центрального банку купувати та продавати національну валюту в обмін на золото.

У зв’язку з тим, що золотий зміст кожної валюти був фіксованим, то й валютні курси також були фіксованими; це дістало назву золото­монетного стандарту.

З часом золотомонетний стандарт вичерпав свої можливості, оскі­льки не відповідав зростаючим масштабам господарських зв’язків та умовам регульованої ринкової економіки. Перша світова війна при­звела до кризи і занепаду цієї валютної системи. Золотомонетний стан­дарт перестав функціонувати як грошова і валютна система.

Підсумки Першої світової війни показали, що відбулося не тільки руйнування економіки воюючих держав, але і занепад існуючої валют­ної системи. Потрібно було сформувати і закріпити нові відносини. В 1922 році зібралася Генуезька конференція, на якій було запропоно­вано нову валютну систему.

Її основні риси:

•                     основою системи виступало як золото, так і девізи — іноземні валюти;

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 153 154 155 156 157 158159 160 161 162 163  ... 215