• режим валютних ринків і ринків золота;
• міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.
Регіональна валютна система формується в межах інтеграційних угрупувань. Її формування залежить від стану і характеру зовнішньоекономічної політики цих об’єднань.
Цю систему характеризують:
1. Наявність власної міждержавної або наднаціональної валюти.
2. Механізм взаємної валютної координації.
3. Механізм валютного регулювання.
4. Банківські й валютно-фінансові установи.
5. Наявність міждержавних (наддержавних) регулюючих організацій.
Безумовно, що найбільш розгалуженою виступає світова валютна система. Розглянемо ключові поняття цієї системи.
Міжнародна ліквідність — сукупність усіх платіжних інструментів, які можуть використовуватись у міжнародних розрахунках. Її утворюють золото, вільно конвертовані валютні запаси держав, кредитні гроші (векселі, банкноти, чеки, депозити), міжнародні або композитивні (штучні) гроші (СПЗ, ЄВРО).
1. Режим обміну валют складають валютні курси і валютні паритети, умови конвертованості, регламентація й уніфікація форм міжнародних розрахунків.
2. Валютні ринки — це складний економічний механізм, який забезпечує купівлю та продаж окремих валют, формування валютних курсів.
3. Міжнародні валютно-фінансові організації. Це — організації, що здійснюють міжнародне і міждержавне регулювання валютних відносин. До їх складу входять: Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку, і багато регіональних міждержавних валютно-грошових організацій.
Однією з базових категорій валютної системи є поняття і визначення валюти.
Валюта — це грошові знаки іноземних держав, а також регіональні грошові розрахункові одиниці.
Валюта буває національною, іноземною і міжнародною.
Національна валюта — грошові одиниці даної країни.
Іноземна валюта — грошові розрахункові одиниці, платіжний засіб, що колективно створені й використовуються країнами міжнародної спільноти або окремими регіонами.
Вага валюти у міжнародних розрахункових операціях визначається можливістю її конвертованості.
Конвертованість — це здатність вільного обміну національної грошової одиниці на грошові одиниці інших країн.
Конвертованість валюти — це перш за все ступінь довіри до валюти іншої країни. Конвертованість характеризує відкритості економіки, ліберальний напрямок зовнішньої торгівлі, вільну міграцію факторів виробництва.
Щодо характеристики конвертованості розрізняють валюти:
• вільно конвертовані;
• обмежено або частково конвертовані;
• не конвертовані.
Вільно конвертованими є валюти, де відмінені всі валютні обмеження;
Обмежена конвертованість — це відміна валютних обмежень, але не на всі валютні операції.
Не конвертованими вважаються валюти тих країн, де існують обмеження на всі валютні операції.
Залежно від місця перебування суб’єкта господарської діяльності розрізняють конвертованість внутрішню та зовнішню.
Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.
Валютний курс, як правило, віддзеркалює тенденції внутрішнього економічного розвитку, а також стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин.
Валютні курси бувають фіксовані, регульовані й плаваючі.
Іноді виникає необхідність фіксувати курс валюти на певну дату. Тож фіксування курсу національної грошової одиниці стосовно іноземних грошових одиниць називають котируванням.
» следующая страница »
1 ... 152 153 154 155 156 157158 159 160 161 162 ... 215