Значення ринку послуг за останні десятиліття дуже зросло — як у внутрішній економіці, так і в світовій. Сектор послуг у розвинутих країнах сягнув щонайменше половини отриманих прибутків. Загальний обсяг ринку послуг у 1997 р. склав 1,310 трлн. дол., що дорівнювало 20 % світового експорту. Торгівля послугами розвивається більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля загалом: якщо ринок послуг зріс удвічі за період з кінця 80-х — початку 90-х років до 1997 р., тобто за 7—8 років, то таке ж двократне збільшення світового експорту відбулось за останні 15 років.
У 2001 р. Україна надавала послуги більш ніж 170 країнам світу. Загальний обсяг її експорту становив близько 4,3 млрд. дол. США, скоротившись на 206 млн. дол. США, порівняно з 1998 р.
Левова частка (85 %) у загальному обсязі експорту послуг належить транспортним послугам. А 60 % з них (1,8 млрд. дол. США) припадає на транзит енергоносіїв. Експорт комп’ютерних послуг у 1999 р. дорівнював лише 4 млн. дол. США (0,1 % загального обсягу). На міжнародному ринку технологій Україна майже не представлена — ліцензійні послуги склали тільки 3,9 млн. дол. США. Загалом експорт послуг поки що нагадує вулицю, а точніше трубу, з одностороннім рухом.
Міжнародна торгівля як основна форма міжнародних економічних відносин в своєму арсеналі має багато форм.
Історична практика свідчить про існування різних форм міжнародної торгівлі. Це — факторії, ярмарки, торговельні компанії і товарні біржі, які існували ще зі стародавніх часів та в середньовіччі. Це — аукціони, міжнародні торги, торговельні будинки епохи індустріальної цивілізації. Це — пряма міжнародна торгівля на основі кооперації, зустрічна торгівля та внутрішньофірмовий обмін, які з’явились у наш час. В сучасних умовах існують такі форми міжнародної торгівлі.
Товарна біржа як економічна категорія, що відбиває складову частину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з певними характеристиками: масовість, стандартність, взаємо- замінюваність. По-друге, це — господарське об’єднання (товариство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торговельних угод і операцій. Такі об’єднання організовують для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обігу капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередники (брокерські, торговельні і т. ін.) виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни, відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються в ході торгівлі залежно від співвідношення попиту і пропозиції на них. Це свідчить про те, що біржа — особливий ціноутворюючий механізм. У вільному ціноутворенні також полягає мета біржі.
Товарна біржа — асоціація юридичних та фізичних осіб, що здійснює оптові торговельні операції на основі стандартів, зразків, у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються шляхом вільної конкуренції.
На початку 90-х років у країнах, де існує ринок, налічувалося близько 50 товарних бірж із загальним обігом понад 10 трильйонів доларів, що становить 35 % їх валового національного продукту. На них реалізується продукція 60 найменувань.
Зараз в Україні існує понад 50 універсальних, товаросировинних та товарних бірж.
Особливостями українських бірж порівняно із західними є малий статутний капітал та універсальність, низький рівень спеціалізації.
Залежно від об’єкта продажу біржі поділяються на універсальні й спеціальні. Наприклад, на біржі “Чикаго Борд оф Трейд” реалізуються пшениця, кукурудза, овес, соя, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчі та промислові товари. Об’єктом продажу Київської універсальної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори та огірки, яловичина, свинина, худоба тощо.
» следующая страница »
1 ... 110 111 112 113 114 115116 117 118 119 120 ... 215