Міжнародна економіка

Таким чином, сутність теорії абсолютних переваг полягає в тому, що країни експортують товари, які вони виробляють з меншими ви­тратами, а імпортують такі товари, що виробляються іншими партне­рами з меншими витратами.

2.     Види міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв’язків. Хоча в сучасних умовах головною фор­мою міжнародних економічних відносин є не вивезення товарів, а за­рубіжне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштаба­ми й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важ­ливе значення. Вона опосередковує майже всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціо- нальних суб’єктів.

В економічній літературі, а також в періодичних виданнях не зав­жди можна зрозуміти сутність деяких категорій, що пов’язані з міжна­родними торговельними відносинами. Перш за все категорія “зовніш­ня торгівля ”. Це може бути торгівля однієї країни з іншою або з інши­ми країнами. Але власне слово “торгівля” передбачає обмін товарами та послугами і розрахунки за їх отримання.

Тому зовнішня торгівля — це торгівля будь-якої країни світу з інши­ми країнами товарами або послугами, що складається з оплачуваного експорту та оплачуваного імпорту.

Категорія “міжнародна торгівля” за змістом ширша, ніж зовніш­ня торгівля, перш за все тому, що вона охоплює широке коло відно- 192

син між суб’єктами світогосподарських зв’язків, таких як інтернаціо­налізація виробництва, інтенсифікація міжнародного поділу праці тощо.

Міжнародна торгівля — специфічна форма обміну продуктами праці та послугами між різними країнами світової спільноти, що пов’яза­ний загальною інтернаціоналізацією господарського життя, інтенси­фікацією міжнародного поділу праці в умовах науково-технічної ре­волюції.

Світова торгівля — свідоме переміщення товарів та послуг від ви­робника до споживача за межі національних кордонів з метою отри­мання прибутку. Для здійснення світової торгівлі, або участі у світовій торгівлі потрібно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру.

Зовнішньоекономічна інфраструктура — це сукупність інститутів, що забезпечують швидкість пересування товарів та послуг від виробника до споживача. До складу основних інфраструктурних елементів світо­вої торгівлі належать:

•                     матеріально-технічна база (склади, бази, що обладнані необхід­ним устаткуванням);

•                     спеціалізовані підрозділи, що забезпечують допродажне та післяпродажне технічне обслуговування;

•                     організації, що забезпечують проведення розрахункових опе­рацій;

•         транспортна мережа світу;

•                     інформаційне забезпечення зовнішньоторговельних зв’язків тощо.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі па­раметри: загальний обсяг (товарообіг), товарна структура і географічна структура.

Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних по­казниках. Вартісні показники переважно розраховуються у націо­нальній валюті й переводяться у долари США для їх порівняння. Краї­ни з високим рівнем інфляції розраховують експорт та імпорт одразу в доларах США. Для вартісної оцінки експорту більшість країн вико­ристовує базу цін ФОБ (FOB — Free of Board (“вільний на борту суд­на”)), за якою продавець зобов’язаний доставити товар у порт відван­таження і завантажити його на борт судна. Для оцінки імпорту най­частіше використовується база цін СІФ (CIF — Cost, Insurance and Freight (“вартість, страхування і фрахт”)); при цьому продавець за свій рахунок фрахтує судно, вантажить товар і страхує його від ризиків.

 

« Содержание


 ...  111  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я