РОЗВ’ЯЗАННЯ ГРАФІКА «ВИТРАТИ-РЕЗУЛЬТАТИ» ТА КРИВОЇ
її 00 о сС |
- |
|
24 |
- |
ь У ( )/ 3 |
20 |
- |
/ \ 2 |
16 |
- / |
|
12 |
|
|
Ц, опт 8 |
|
1 |
4 |
|
і > |
Пр. тах
0
Рисунок 5.19. Розв’язання графіка «витрати-результати» та кривої попиту
ПОПИТУ
Припустимо, що продукція фірми зустрічає попит, що характеризується лінією виду Ц = 10 - 0 (лінія 1 на рисунку 5.19). Сукупний дохід, що одержує фірма, Р = Ц2 = 102 -
О2 (лінія 2). З рисунка 5.19 видно, що на відрізку оЬ лінії 2 зменшення ціни одиниці продукції веде до збільшення сукупного доходу - це ділянка еластичного попиту (при 1%- му зменшенні ціни одиниці продукції попит на неї збільшується більше, ніж на 1%- му). На відрізку Ьd лінії 2 зменшення ціни зменшує і сукупний дохід фірми - це ділянка нееластичного попиту (зниження ціни на 1% збільшує попит менше ніж на 1%). Нехай сукупні витрати продавця мають вигляд С = 10 + 20 (лінія 3).
Вираз для визначення прибутку має вигляд:
Пр = Р - С = 100 - 02 - 10 - 20 = 80 - О2 - 10 . (5.12)
Взявши першу похідну з виразу (5.12) та прирівнявши її до нуля, одержуємо, що максимальний прибуток має місце за обсягу випуску продукції 0 = 4. За цих умов ціна одиниці продукції становить
ЦОПТ = 6.
5.5. Моделі лінійного програмування
5.5.1. Загальні положення
Моделі лінійного програмування використовуються:
а) при комерційних повітряних сполученнях для складання графіків польотів і графіків виходів льотного складу;
б) для оптимізації складових частин сумішей при розробці харчових раціонів;
в) для оптимізації параметрів виробничих процесів у промисловості;
г) комерційними банками при управлінні фінансовими балансами;
д) при перспективному плануванні виробничих потужностей підприємства;
є) для оптимізації портфеля замовлень фірм при інвестуванні;
ж) для оптимізації транспортних потоків.
(5.13)
У загальному вигляді сутність лінійного програмування можна сформулювати таким чином. Є п змінних х1, х2, ..., хп. Визначити максимум (або мінімум) такої лінійної форми, що носить назву цільової функції, цих змінних:
2 = р X + Р2 Х2 + ... + РпХп . При цьому задовольняються балансові умови:
а11 Х1 + а12Х2 + ••• + апХп ^ Ьи
(5.14)
де ап, а22, атп - показники питомих витрат сировини, капітальних вкладень, вартісні, трудові розцінки та ін.; Ь1, Ь2, Ьт - деякі регламентовані обсяги засобів, мірило якості, сумарної вартості, інтервалу часу тощо і граничні умови:
(5.15)
хі > 0 (і = 1,2,..., п).
З точки зору управління задачі лінійного програмування - це задачі оптимального використання ресурсів. В кожному випадку планування виробництва необхідно мати на увазі, що різні виробничі ресурси (робоча сила, сировина, матеріали, знаряддя виробництва) обмежені, відома норма витрат цих ресурсів на різні види продукції і можливі численні варіанти розподілу виробничих ресурсів. Завдання полягає в тому, щоб знайти оптимальний розподіл виробничих ресурсів. При цьому критеріями можуть бути, наприклад, максимум випуску продукції, максимум прибутку, мінімум виробничих витрат тощо.
5.5.2. Приклад розробки моделі лінійного програмування для виробництва двох виробів
Припустимо, що хімічний завод виробляє два види товарів - А і Б у кількості, відповідно рівній Х і У. Менеджер, опрацювали відповідну інформацію, одержали дані, зведені в таблицю 5.9. Його метою є отримання максимального прибутку (Пр). При цьому цільова функція має вигляд:
» следующая страница »
1 ... 146 147 148 149 150 151152 153 154 155 156 ... 256