Менеджмент організацій

Можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної бо­ротьби залежить від його конкурентоспроможності.

Ця категорія має різні тлумачення в економічній літературі. Для її характе­ристики використовується поняття порівняльних витрат (Д. Рікардо), по­рівняльних переваг (Є. Хекшер, Б. Олін), порівняння конкурентних переваг, факторів управління та продуктивності використання ресурсів (М. Портер), конкурентного статусу фірми (І. Ансофф).

Незважаючи на різні підходи до визначення суті поняття, усі дослідники визначають такі риси цього показника.

Порівняльний характер.

Конкурентоспроможність не є явищем, притаманним конкретному об’єкту, вона не витікає з його внутрішньої природи, а виявляється тільки за умов по­рівняння цього об’єкта з іншими. Виходячи з цього, можна стверджувати, що конкурентоспроможність підприємств можливо оцінити шляхом порівняння найбільш суттєвих показників їх діяльності. Результатом цього порівняння є визначення рівня конкурентоспроможності.

Часовий характер (динамічність).

Досягнутий в окремий проміжок часу рівень конкурентоспроможності тор­говельного підприємства не може розглядатися як довгострокова характерис­тика його ринкової позиції незалежно від ефективності його діяльності. Про­тидія інших суб’єктів господарювання, рішучість та активність їх конкурент­них стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції та зниження рівня конкурентоспроможності.

В зв’язку з динамічністю переваги, окремі дослідники, наприклад, А. Гра­дов, використовують поняття „життєвий цикл конкурентної переваги”. Ок­ремі етапи життєвого циклу конкурентної переваги — становлення, прискоре­не зростання, обмежене зростання, зрілість, спад — пов’язуються з рівнем ви­користання ресурсного потенціалу підприємства та ефективністю його конкурентної стратегії.

Конкурентоспроможність окремого торговельного підприємства на певно­му сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефектив­ності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи про­тягом періоду оцінювання.

Основні фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємства на споживчому ринку, відображені на рис. 20.3.

Конкурентоспроможність є одним з вагомих показників стану підприємства як господарчої (виробничої) системи, який визначає перспективи його подаль­шого розвитку, можливість досягнення стратегічних цілей та завдань. Підтри­мування або підвищення конкурентоспроможності може розглядатися і як одна з функціональних стратегічних цілей (завдань) підприємства.

Оцінка конкурентоспроможності конкретного торговельного підприємства передбачає проведення такої роботи (рис. 20.4).

Ефективність функціонування господарської системи

Якість задоволення споживчого попиту

Обсяг та структура товарообороту

Темпи росту товарообороту

Широта, глибина та оновленість асортименту

Конкурентоспроможність реалізованих товарів

Якість торгівельного обслуговування

Форми та методи торгівлі

Завершеність покупки

Часткові показники ефективності

Рівень комерційної маржі

Ефективність використання товарних ресурсів

Ефективність використання трудових ресурсів

Ефективність використання матеріально-технічної бази

Ефективність притягнення капіталу

Розділ 10. Конкурентна політика організації

Організація товаро забезпечення

Ефективність укладених угод на закупівлю товару

Місце розташування торговельного підприємства

Обсяг та склад матеріально- технічної бази

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 400 401 402 403 404 405406 407 408 409 410  ... 445