Під час реєстрації акціонер (його представник) одержує картку (мандат), у якій зазначається кількість належних йому голосів.
Голосування може бути відкритим — здійснюватися підняттям рук із картками (мандатами). При цьому голова зборів або лічильна комісія підраховує не кількість піднятих карток (мандатів), а визначену відповідно до піднятих карток (мандатів) кількість голосів, поданих за або проти.
Таємне голосування здійснюється за допомогою бюлетенів. Бюлетені для голосування можуть бути простими, закритими простими, закритими таємними. У простих бюлетенях міститься інформація про питання, про акціонера, про кількість голосів. Голосування з використанням простих бюлетенів є іменним (оскільки відомо, як проголосував кожний акціонер). У закритих простих бюлетенях утримується інформація про питання і кількість голосів. Закриті бюлетені використовуються для таємного голосування. Проте оскільки кількість голосів розподіляється між акціонерами неоднаково, а інформація про пакети акцій доступна акціонерам і виконавчим органам товариства, то зіставленням кількості голосів, зазначених у бюлетені, з інформацією про розподіл між акціонерами акцій, у ряді випадків можна визначити, кому належить той або інший бюлетень (тобто порушується принцип таємниці голосування). Для запобігання цьому при голосуванні можуть використовуватися закриті таємні бюлетені. Учасникам видається не один бюлетень, а кількість бюлетенів, що дорівнює або пропорційна числу їх голосів (наприклад, один бюлетень на кожні десять акцій). Через це стає неможливим визначити як проголосував учасник з унікальною кількістю голосів.
Лічильна комісія зобов’язана ознайомити акціонерів із процедурою голосування з кожного питання.
Спосіб голосування визначається щодо кожного питання окремо простою більшістю голосів. Статутом або Регламентом загальних зборів може встановлюватися інша процедура вибору способу голосування.
Особливу групу питань, з яких приймається рішення загальними зборами, складають процедурні питання. Дані питання не мають відношення до порядку денного загальних зборів, вони спрямовані на уточнення процедури їх проведення. До процедурних питань належать:
а) відкриття зборів і вибори його робочих органів;
б) порядок обговорення питань, зазначених у порядку денному;
в) встановлення способу голосування, регламенту часу доповідачів і виступаючих, перерв у зборах;
г) закриття зборів.
З процедурних питань голосування (відкрите) також має проводитися за принципом “одна акція — один голос”. Регламентом загальних зборів може закріплюватися повноваження голови зборів одноосібне вирішувати ряд незначних процедурних питань (порядок розгляду питань, кількість і тривалість перерв, дозвіл кіно- та відеозапису й ін.) на підставі опитування, проведеного серед учасників перед початком зборів. Голосування з процедурних питань звичайно є відкритим (голосування мандатами).
При визначенні результату голосування з питань, що потребують простої більшості голосів, така більшість може визначатися двома способами:
а) як абсолютна більшість голосів осіб, що беруть участь у зборах (50% + 1 акція);
б) як переважання кількості голосів, поданих “за” над кількістю голосів, поданих “проти”.
Особи, що утримались від голосування, не повинні враховуватися ні як особи, що проголосували за ухвалення рішення, ні як особи, що проголосували проти. Статутом товариства або Регламентом загальних зборів акціонерів це питання має бути обов’язково урегульоване. Для захисту прав акціонерів бажано обрати перший варіант визначення більшості (абсолютну більшість).
За результатами голосування лічильна комісія складає протокол.
Періодичність скликання загальних зборів акціонерів. Позачергові збори
» следующая страница »
1 ... 225 226 227 228 229 230231 232 233 234 235 ... 445