Фактори мікроекономічні — це чинники, які здійснюють вплив на організацію на рівні підприємств. До них належать: цілі, структура, завдання, технологія, працівники, ресурси, профспілки, партії, постачальники, споживачі, конкуренти тощо.
Факторні соціальні моделі — моделі, які відображають взаємозв’язок між причинними і результативними факторами у математичній формі.
Фахівець — особа, яка володіє певним фахом — комплексом набутих знань і практичних навичок, що дає їй змогу займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Фінансова функція організації — діяльність, яка передбачає такі операції: управління фінансовими потоками організації, управління прибутками й витратами, операції фінансування виробництва, кредитування діяльності, бюджетування коштів, розрахунки з постачальниками і покупцями тощо.
Фірма - це будь-яка організаційно-господарська одиниця, що здійснює підприємницьку діяльність в галузі промисловості, торгівлі, будівництва, транспорту, сервісу, побутового обслуговування, індустрії відпочинку, у наданні послуг або кваліфікованих порад, виконанні робіт чи будь-якій іншій сфері діяльності, яка прагне досягти комерційних цілей та користується правами юридичної особи. Фірми класифікуються залежно від: виду та характеру діяльності; правового положення (юридичного статусу); форми організації; характеру власності; належності капіталу та контролю; сфери діяльності; інших ознак (ринки, виробництво, технології, типи організації).
Фірма-монополіст (“визначник ціни”) — фірма, що обирає найбільш сприятливу та прибуткову комбінацію “ціна - якість”, яка приносить максимальний прибуток.
Фірмова поведінка — позиція організації на ринку, в суспільстві тощо, загальні принципи її моральної, соціальної, економічної, політичної, інформаційної діяльності.
Фірмовий дизайн (англ.= design—проектувати)—гармонійно поєднані оригінальні візуальні засоби ідентифікації фірми.
Форма влади — це спосіб впливу на поведінку працівників, що реалізується через певні механізми (примус, винагороду, традиції, харизму, спеціальні знання, інформацію, дисципліну тощо). Відповідно до цього виділяють такі форми влади: примусу, винагороди, еталонну, законну, експертну, дисциплінарну та інформаційну.
Форма оплати праці — це спосіб оплати праці працівників, в основі якого закладається ідея стимулювання процесу та певних результатів трудової діяльності (продуктивності праці, використання робочого часу, зменшення собівартості, збільшення прибутку тощо). Розрізняють відрядну, погодинну, комбіновану (почасово-відрядну), комісійну форми оплати праці.
Форма оплати праці відрядна — це спосіб оплати праці, відповідно до якого величина заробітної плати визначається кількістю виготовленої продукції.
Форма оплати праці комбінована—це спосіб оплати праці, відповідно до якого заробітна плата працівника складається з трьох частин: погодинної (включає тарифну оплату, доплати, надбавки); відрядної (формується як доплата за виконання нормованих завдань); преміальної (складається з премій за виконання певних показників).
Форма оплати праці комісійна — це спосіб оплати праці, відповідно до якого заробітна плата визначається на основі нормативу у відсотках до показника, покращенню якого сприяє трудова діяльність працівника.
Форма оплати праці погодинна— це спосіб оплати праці, відповідно до якого величина заробітної плати працівника залежить від кількості відпрацьованого часу.
Франчайзинг — взаємовигідна форма співпраці великого та дрібного підприємства, заякоївідбувається надання невеликій фірмі(франчайзі) ліцензії на товарний знак чи технологію, права на виробництво чи продаж продукції великої незалежної фірми (франчайзера) з високим рейтингом на ринку.
» следующая страница »
1 ... 238 239 240 241 242 243244 245