Раціональна модель ухвалення рішень — систематичний, поступовий процес, що передбачає економічну обґрунтованість та управління нею такими фахівцями з ухвалення рішень, які абсолютно об’єктивні й володіють вичерпною інформацією.
Реальна модель поведінки — поведінка, яка відображає реальне ставлення працівників до справи, обов’язків, до свого менеджера, колег тощо.
Регламентування — засіб організаційно-стабілізуючого впливу, який полягає у розробленні та запровадженні в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання протягом визначеного ними часу.
Регулювання — це вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків тощо в керованій системі шляхом розробки і впровадження керуючою системою відповідних заходів.
Резерви зростання продуктивності праці — це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогресу. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем продуктивності праці в конкретний момент часу.
Резолюція (лат.= resolutio — дозвіл) — конкретна вказівка виконавцю щодо певних його дій, передбачених відповідним документом.
Реклама - платна форма наявного надання та просування ідей, продукції, робіт чи послуг.
Рентабельність — це відносний показник прибутковості, який характеризує ефективність діяльності підприємства загалом чи його окремих сфер.
Рентабельність праці (рентабельність витрат на персонал) — важливий показник ефективності праці, що визначається як співвідношення прибутку від даного виду трудової діяльності та відповідних витрат праці.
Ресурси (від фр. =ressources — допоміжний засіб, від лат. =гет^о — підіймаюсь, виникаю, поновлююсь знову): — природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані організаціями для створення товарів, надання послуг, одержання певних результатів.
Ризик — це імовірність виникнення втрат, недоотримання прибутків, небажаного розвитку середовища функціонування, відхилення від установлених цілей тощо; небезпека виникнення непередбачуваних втрат у зв’язку зі зміною умов функціонування та певними несприятливими обставинами.
Ринкова система являє собою комбінацію хоча б трьох елементів і передбачає їх обов’язкову наявність: учасники, ділові відносини і канали розподілу товарів.
Ринкова структура - основні характерні риси ринку, до яких відносять кількість та розміри фірм; ступінь, у якому товари різних фірм схожі між собою чи, навпаки, відрізняються один від одного, бар’єри входу-виходу конкретного ринку; доступність ринкової інформації.
Ринок - сукупність існуючих та потенційних продавців і покупців товару. Існує п’ять типів ринку. Ринок чистої конкуренції — сукупність продавців та покупців, що здійснюють угоди з схожою продукцією, коли ні один окремий учасник не має істотного впливу на рівень поточних цін. Ринок монополістичної конкуренції являє собою ринок, де угоди більшості покупців та продавців відбуваються не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Олігополістичний ринок складається з невеликої кількості продавців, що досить чуттєві до політики ціноутворення та маркетингових стратегій своїх суперників, які торгують з широким загалом покупців. На ринку чистої монополії виступає всього один продавець. Ринок чистої монопсонії передбачає наявність лише одного покупця.
Ринок праці — це система суспільних відносин, пов’язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею і продажем; це також економічний простір — сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці й продавці праці; і це механізм, що забезпечує узгодження ціни й умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію.
» следующая страница »
1 ... 230 231 232 233 234 235236 237 238 239 240 ... 245