Маркетинг

— спосіб проведення маркетингового дослідження. Оскільки вартість дослідження визначається обраним методом аналізу, то спосіб його проведення повинен бути обраний на стадії формуван­ня проблеми. Мета дослідження повинна бути чіткою, конкретною і стислою. Але необхідно також пам’ятати, що після визначення ос­новної мети дослідження, необхідно розробити конкретні завдан­ня дослідження, тобто коло пошукових питань, які визначають об­сяг інформації, яку необхідно отримати в ході дослідження.

Блок 2. Визначення методів збору даних. Виділяють кабінетні та польові дослідження ринку і відповідно в результаті отримують вторинну або первинну інформацію. При польових дослідженнях це: опитування, спостереження, експеримент, імітація, експерт­на оцінка. При кабінетних дослідженнях застосовують різні мето­ди економіко-статистичного моделювання.

Після встановлення причин відхилення з метою їх виправлен­ня виконуються відповідні заходи, які відображаються в регулю­ючій інформації.

Необхідною умовою організації дослідження є попереднє вив­чення генеральної сукупності та оцінка її однорідності. Частіше за все використовують механічний спосіб відбору елементів, при якому чисельність вибірки п визначається за формулою:

n=t² • 8² •N/t² • 8 ^+А² •N

де, t — коефіцієнт довіри, який залежить від ймовірності того, що гранична помилка не перевищить t-кратну середню помилку;

8² — дисперсія;

8 — середньоквадратичне відхилення;

А — гранична задана помилка вибірки;

N — число одиниць у генеральній сукупності, що вивчається.

При ймовірності 0,990 коефіцієнт довіри дорівнює 3,0, а при ймовірності 0,990-3,28. частіше за все спираються на ймовірність

0,              954, при якій t=2. Дисперсію звичайно визначають на основі ек­сперименту або за аналогами.

Блок.3. Аналіз вторинної інформації. Це дані, зібрані раніше для цілей, відмінних від тих, що пов’язані з розв’язком досліджу- вальної проблеми. Незалежно від того, чи достатня вона для розв­’язку, її низька ціна і відносна доступність потребують, щоб пер­винні дані не збирались до завершення достатнього збору вторин­ної інформації.

Існують чотири основні методи збору первинних даних: опи­тування, спостереження, експеримент, імітація.

Опитування — термін, що визначає сукупність методів отри­мання інформації про об’єкт, що вивчається.

Основними критеріями класифікації опитувуань є характер взаємодії між дослідником і респондентом (особовий або безосо­бовий, очний або заочний, індивідуальний або груповий) та ступінь стандартизації процедури опитування. В якості об’єкта, для вив­чення якого застосовують опитування, може виступати соціальна спільнота, група, колектив, індивід. Ефективність будь-якого виду опитування визначається тим, наскільки досторівно він відобра­жає дійсність.

При проведенні опитування спочатку визначаються об’єкти дослідження та даються відповіді на запитання: скільки респон­дентів необхідно опитати, кого саме, як їх знайти.

Опитування може бути: особисте, поштою, по телефону (табл.3.1.).

 

Назва характеристик	Види опитування
Особисте опитування	Телефонне опитування	Поштове опитування
Точність	Досить добра	Досить добра	Дуже висока
Кількість інфор­мації, яку необ­хідно одержати	Максимальна	Досить велика	Мала
Гнучкість	Максимальна	Добра	Слабка
Кількість відгуків	Максимальна   « Содержание » следующая страница » 1  ... 48 49 50 51 52 5354 55 56 57 58  ... 182