© соціально-психологічний, представлений в основному роботами Т. Веблена;
соціально-правовий, втілений здебільшого у працях Дж. Ком- монса;
© кон'юнктурно-статистичний, уособленням якого є американський економіст Уеслі Клер Мітчелл.
Засновниками інституціоналізму XIX ст. були американські вчені Т. Веблен, Дж. Коммонс,У. Мітчелл, англійський економіст Дж. Гобсон та ін. Значний вплив на формування цієї теорії мали праці представників історичної школи політичної економії та розвиток соціології.
На думку Т. Веблена, У. Гамільтона та інших представників інституціоналізму, інститути - це звичаї, традиції і способи мислення, які стали навичками для окремої групи людей, більшості населення і
навіть всього народу. Вони мають здебільшого психологічний характер і організовують та регулюють поведінку людей, формують їх духовний характер. Внаслідок цього такі чисто економічні категорії як товар, гроші, кредит, відсоток, прибуток та ін. розглядаються ними як форми вияву психології суспільства.
Представники інституціоналізму критикували класичну школу політекономії в особі А. Сміта і Д. Рікардо за їх теорію ролі індивідуальних інтересів як рушійної сили розвитку, за проповідування індивідуалістичної конкуренції та ін., піддали гострій критиці тезу про спроможність ринкової економіки в умовах панування монополії, доводили необхідність державного втручання в господарську діяльність та соціального контролю над нею. Т. Веблен виступав проти марксистського матеріалістичного підходу до аналізу суспільства, зокрема, про домінуючу роль продуктивних сил та визначальна роль базису.
Наслідуючи постулати історичної школи політичної економії, він вважав історико-генетичний метод дослідження своєрідним застосуванням теорії дарвінізму в політичній економії, а свою концепцію розглядав як дарвіністське вчення про еволюцію економічних інститутів, тобто як поступові еволюційні зміни звичаїв, моралі, суспільної психології. Отже, його теорія є своєрідним різновидом соціального дарвінізму.
Внаслідок цьогойогоконцепціїпригаманні суперечності міжпсихологічним і біологічним тлумаченням економічних явищіпроцесів, намаганням розкрити їх за допомогою психологічних та біологічних явищ. Т. Веблен, зокрема, розглядав життя людини як боротьбу за існування, а отже, процес відбору і пристосування дозовнішніх умов.
Аналогічним чином, на його думку, у процесі розвитку суспільства відбувається відбір і пристосування самих інститутів. Останні водночас були лише результатом відбору та пристосування, в процесі якого здійснюється формування пануючого виду духовних позицій та схильностей, темпераментів та звичаїв, мислення, а й спеціальними методами життя і людських відносин, ефективними факторами такого відбору. Отже, йдеться про природний відбір інститутів у сфері психології, морально-етичних норм тощо.
Така філософська основа є помилковою, оскільки в ній не враховується специфіка соціальної форми матерії, вищої за біологічну.
Нормальний розвиток суспільства триває доти, доки структура його інститутів відповідає існуючим умовам. Згодом, із зростанням кількості населення нагромадження знань і підвищення кваліфікації працівників тощо інститути припиняють, на думку Веблена, відігравати роль рушійної
сили суспільного розвитку, старіють і перетворюються на консервативні фактори. Таким чином, вчений формулює прогресивну ідею про роль суперечностей між старим і новим у суспільному розвитку. Проте ці суперечності не пов'язуються ним з еволюцією економічної системи та її елементами (продуктивними силами, відносинами власності та ін.), а їх вирішення, на його думку, можливе лише шляхом еволюційного соціально-економічноно прогресу.
Головними рисами капіталізму Веблен назвав машинний процес та інвестиції заради отримання прибутку, а протиріччя між ними вважав головною суперечністю даного ладу, називаючи їх суперечністю між "індустрією" і "бізнесом". До індустрії він відносить машинну технологію, безпосередній процес виробництва, що грунтується на машинній техніці, а до бізнесу - гроші, кредит, конкуренцію, монополію. Ця суперечність виявляється в тому, що духовна, психологічна (а отже, інституціональна) сутність бізнесу гальмує розвиток машинного виробництва. При цьому він вводить у науковий обіг поняття "психологія бізнесу", яке слугує в нього інструментом з'ясування основних мотивів поведінки підприємців. Водночас машинна техніка послаблює систему бізнесу, духовну основу "підприємства бізнесу".
» следующая страница »
1 ... 72 73 74 75 76 7778 79 80 81 82 ... 279