При формуванні спільних з Росією ПФГ необхідно також мати на увазі ту особливу роль, яку вона відводить таким групам. У їх створенні Росія вбачає зростання впливу на економіку інших країн. «Замкнувши» підприємства колишніх республік СРСР на свої головні підприємства, вона зможе не тільки контролювати їх діяльність, але й, використовуючи недосконале законодавство, «перекачувати» на себе прибутки від їх діяльності.
Таким чином, повертаючись до питання про ставлення владних структур нашої держави до розвитку банківської справи в Україні, можна констатувати: стримування інтеграції банківського і промислового капіталів створює умови, що ведуть до перетворення України на регіон дешевої робочої сили, до втрати ринків збуту і посилення її економічної залежності.
Для того, щоб ФПГ стали каталізатором реформ, місцем формування високотехнологічного і конкурентоспроможного комплексу, здатного забезпечити економічну незалежність і національну безпеку України, потрібна цілеспрямована державна політика. Особливо необхідним є кваліфіковане обґрунтування з боку держави створення транснаціональних ПФГ.
Про загальні масштаби і динаміку всього процесу, пов’язаного з розвитком ФПГ, прямими іноземними інвестиціями та інтернаціоналізацією виробництва, можна судити на підставі того, що ТНК сьогодні — це приблизно 45 тис. материнських компаній і 280 тис. їх зарубіжних філій, які все більше впливають на всю систему міжнародних економічних відносин і світову економіку в цілому. Так, у 2001 р. обсяг продажу зарубіжних філій ТНК переважав увесь світовий експорт і становив 6,4 трлн. дол. Загальний обсяг активів зарубіжних відділень ТНК оцінюється приблизно у 9,0 трлн. дол.
Аналізуючи основні мотиви створення транснаціональних ФПГ слід виділити такі:
1) розвиток міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва;
2) можливості підвищення ефективності й посилення конкурен- тоздатності спільні для всіх великих промислових фірм, які інтегрують у свою структуру постачальницькі, виробничі, науково-дослідні, розподільчі і збутові підприємства і пов’язані з ефектом масштабу і економією на витратах;
3) просування товарів на ринки інших країн;
4) використання науково-технічного потенціалу інших країн;
5) збільшення прибутковості об’єднання та зниження витрат. Завдяки міждержавній співпраці зниження витрат досягається у міру розширення виробництва. В цьому ж напрямі діють такі чинники, як обмін ноу- хау, відкриття прийнятних, з точки зору витрат, сировинних ринків тощо;
6) використання робочої сили зарубіжних країн;
7) забезпечення поставок сировини та енергоресурсів із-за кордону;
8) вигідне використання капіталу, що не знайшов достатньо прибуткового застосування всередині країни;
9) використання грошових ринків інших країн.
Для ТНК іноземна діяльність має не менш, а все частіше більш важливе значення, ніж внутрішні операції. Це можна стверджувати на основі певних показників, які характеризують 15 найбільших ТНК (табл. 12.2).
Таблиця 12.2. Основні показники, які характеризують іноземну діяльність провідних ТНК світу
|
Компанія |
Галузь |
Іноземні активи, % до всіх активів |
Продажі за кордон, % до загального обсягу продажів |
Кількість зайнятих за кордоном, °/о до загального числа зайнятих |
|
«Роял Датч-Шелл» |
Енергетика |
67,8 |
73,3 |
77,9 |
|
«Форд» |
Автомобілебудування |
29,0 |
30,6 |
29,8 |
|
«Дженералелект- рік» |
Електроніка
» следующая страница » |