Економічна теорія

Відносини на валютному ринку України здійснюються на підставі законів “Про банки і банківськудіяльність”

, “Про зовнішньоекономічну діяльність”

, Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”

, а також “Про порядок здійснення розрахунків в іно­земній валюті”

, та нормативні акти, які приймаються правлінням Національ­ного банку України

.

По-п’яте, провідне місце в ринковій структурі займає ринок капіталу, в т.ч. позичкового, або інвестиційний ринок, завдяки якому шляхом вкладення капіталів у виробничі фактори або невиробничу сферу забезпечується зростання економіки. Провідне місце ринку капіталу зумовлене, по-перше, тим, що при­власнення якомога більшої частки капіталу у вигляді прибутку завжди є голов­ною метою підприємця; по-друге, рух грошового капіталу об’єднує в єдине ціле рух інших форм капіталу (промислового, товарного, позичкового), що сприяє більш ефективному функціонуванню ринкового механізму; по-третє, грошо­вий ринок найбільше відповідає вимогам конкуренції.

Слід мати на увазі, що інвестиційний процес завжди стоїть перед диле­мою: якщо більшу частину ресурсів суспільства спрямувати на нагромаджен­ня, тобто на розвиток виробництва у майбутньому, то зростуть можливості спо­живання у майбутніх поколінь, але це приведе до скорочення споживання по­точного. І, навпаки, якщо більше споживати сьогодні, то зменшаться можливості для розвитку виробництва і споживання у майбутньому. Виходячи з того, що ринковий механізм не завжди справляється з вирішенням цієї аль­тернативи, значна роль тут належить державі, яка має більші можливості вирі­шувати такі питання на макроекономічному рівні.

Інвестиційні коливання обумовлені передусім закономірностями та ста­ном науково-технічного прогресу, станом конкуренції (особливо міжгалузевої), фінансово-кредитною політикою держави, а також ситуацією, яка має місце на світовому ринку капіталовкладень. Коливання цього ринку також залежить від попиту та пропозиції на капітали. Слід мати на увазі, що інвестиційний ри­нок чинить активний вплив на інші ринки і насамперед на споживчий.

Так, асигнування у виробничу сферу ведуть до створення нових робочих місць, а зростання зайнятості, у свою чергу, впливає на формування платоспро­можного попиту населення та забезпечує реалізацію товарів на споживчому ринку.

Цілком природно, що підприємствам (фірмам) для придбання нових інве­стиційних товарів не завжди вистачає власних капіталів і вони вимушені звер­татися на кредитний ринок (ринок позичкового капіталу). На цьому ринку про­понуються різні платіжні засоби (гроші, облігації та інші товари) у відповід­ності з попитом на кредити, позички, що надаються на певний строк і за певну ціну. Кредитні операції здійснюють банки та інші установи кредитного ринку, які переміщують гроші з секторів економіки, де існує їх надлишок, туди, де існує потреба в них. Основою розвитку ринкового позичкового капіталу є за­кономірності кругообігу капіталу в процесі відтворення, які призводять до того, що на одних ділянках утворюються тимчасово вільні капітали, на інших вини­кає потреба в додаткових, позичкових коштах. На цьому ринку можуть здійсню­ватися короткострокові операції, які обслуговують, головним чином, рух об­ігового капіталу (формування обігових коштів), та середньо — і довгострокові кредитні операції, що обслуговують рух основного капіталу.

Надати вільні грошові ресурси можуть самі підприємства, громадяни та держава, вони ж, у свою чергу, у разі потреби, користуються кредитами. Ви­нятково велика роль на кредитному (позичковому) ринку належить державі. Отримуючи у кредитних інститутів гроші у кредит і віддаючи ці гроші у борг, держава тим самим здійснює вплив на обсяги кредитів і ставку процента, які склалися на кредитному ринку. Отже, держава має змогу стимулювати попит на кредити в економіці у цілому, або, навпаки, згасити інвестиційні бажання у підприємств, стимулювати або “збити” зайнятість, що, в свою чергу, обумо­вить зростання або падіння платоспроможного попиту населення. Таким чи­ном, функціонування кредитного ринку використовується у ринковій економіці як механізм, який здійснює “запуск” усієї взаємодіючої системи ринків в умо­вах циклічних коливань, що характерні для ринкової економіки.

 

« Содержание


 ...  86  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я