Зовнішньоекономічна політика — діяльність держави щодо регулювання економічних відносин з іншими країнами, спрямована на забезпечення ефективного використання зовнішнього фактора в національній економіці, реалізації конкурентних переваг країни, раціонального входження у світове господарство.
Золотий паритет — законодавче встановлення ваги чистого золота в національний валюті країни і співвідношення з іншою валютою за вмістом золота.
Золотий стандарт — грошова система, що ґрунтується на виконанні золотом ролі загального еквівалента і її законодавчому закріпленні.
Золотодевізний стандарт — форма золотого стандарту, за якого банкноти розмінюються на девізи у вигляді валют інших країн золотозливкового стандарту, які, у свою чергу, обмінюються на золото.
Імміграція (immigration) — в'їзд у країну громадян іншої країни на підставі міжнародних угод і контрактів.
Інверсійна економіка (лат. intersio— розгортання, перестановка) — зміна поступального напряму розвитку економіки, що для постсоціалістичних країн означає розвиток у напрямі від адміністративного соціалізму до ринкових засад економічної організації.
Інвестиції (investment) — довготермінові капіталовкладення з метою отримання прибутку.
Індекс (index, від лат. indico — вказую) — кількісний узагальнюючий показник змін певної величини (сукупності величин) у часі чи просторі.
Індекс вартості життя — індекс роздрібних цін спеціального набору товарів і послуг, що становлять бюджет середнього споживача ("споживчий кошик"), його прожитковий мінімум.
Індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку — ІЛР) — інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни, що ґрунтується на тривалості життя, рівнях освіти, бідності, безробіття та реального ВВП на душу населення.
Індекс якості життя — комбінований показник, що характеризує рівень освіти, медичного обслуговування, тривалість життя, рівень зайнятості населення, його платоспроможність, доступ до культурних цінностей, участь у політичному житті тощо.
Індикативне планування — спосіб регулювання економічних процесів за допомогою розробки планових показників рекомендаційного, орієнтовного характеру, що конкретизують цілі та пріоритети розвитку національної економіки, і створення державою відповідних фінансових та інших стимулів для їхньої реалізації.
Індикативні методи — методи непрямого, опосередкованого впливу, які мають орієнтовний, рекомендаційний характер.
"Інкубатори" — ядро технополісу із сприятливими умовами для виникнення дрібних наукомістких фірм.
Інноваційні цикли (innovation cycle) — періодичні коливання інноваційної ефективності, пов'язані з фазами науково-технічного та економічного циклів.
Інновація, нововведення (innovation) — запровадження у виробництво нового продукту, впровадження нового виробничого методу або застосування нової форми організації бізнесу.
Інститут соціального партнерства {трипартизм—
система узгодження загальнодержавних і групових інтересів у соціально-економічній сфері (доходи, зайнятість, умови праці тощо) шляхом переговорів, консультацій і досягнення домовленостей за участю держави, профспілок та союзів підприємців.
Інституціоналізм — інстиціонально-соціологічний напрям, згідно якого економіка розглядається як система, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і політичних, соціологічних та соціально-психологічних факторів. Об'єктом їхнього вивчення є "інститути" — держава, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми.
Інтенсивний тип економічного зростання (intensive economic type of growth) — збільшення обсягу ВВП за рахунок удосконалення факторів виробництва та ефективнішого використання їх.
» следующая страница »
1 ... 228 229 230 231 232 233234 235 236 237 238 ... 246