Економічна теорія

Державне планування — розробка моделі майбутнього стану національної економіки з одночасним визначенням шляхів, способів, засобів і термінів досягнення параметрів економічного та соціального розвитку.

Державне прогнозування — науково обґрунтоване пе­редбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки в майбутньому, аль­тернативних шляхів і строків досягнення бажаних цілей, наслідків державного втручання (невтручання) в економіч­не життя суспільства.

Державне програмування — розробка комплексних програм розвитку національної економіки або її секторів, тобто визначення цілей і пріоритетів економічного та со­ціального розвитку країни, а також можливих шляхів та засобів їхньої реалізації.

Державне регулювання економіки — система дієвих заходів (форм, методів та інструментів) законодавчого, ви­конавчого й судового характеру, спрямованих на розвиток національної економіки і реалізацію соціально-економіч­них цілей суспільства.

Державний борг — накопичені зобов'язання держави перед внутрішніми та зовнішніми кредиторами.

Державний бюджет — річний план утворення та викори­стання фінансових ресурсів, необхідних державі для виконання нею відповідних функцій і реалізації конкретних цілей.

Державний сектор економіки — комплекс господар­ських об'єктів, які повністю або частково перебувають у власності (підпорядкуванні) центральних або місцевих органів державної влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних та по­літичних функцій.

Державні корпорації — форма державних підприємств, яким надається право господарської самостійності.

Держконтракт і держзамовлення — договори між дер­жавою і суб'єктами господарювання на виготовлення пев­ного товару чи виконання певного виду послуг.

Дефіцит державного бюджету — перевищення витрат бюджету над його доходами.

Дефлятор — коефіцієнт, що застосовується для перера­хунку макропоказників відповідно до цін базового періоду.

Дефляція (deflation) — падіння загального рівня цін в економіці країни.

Дефолт — невиконання зобов'язань, відмова від сплати боргу.

Диверсифікація (від лат. diversus— різний та facere — робити) — розподіл інвестицій між різними об'єктами з метою зниження ризику.

Дивіденд (dividend) — дохід, одержуваний власником акції із прибутку акціонерного товариства.

Дилер — біржовий посередник, що проводить операції від свого імені та власним коштом.

Директивне планування —спосіб управління економі­кою країни із застосуванням обов'язкових для виконання завдань щодо виробництва й розподілу продукції та послуг.

Дисконтування (від лат. computo — рахую) — розраху­нок суми доходу від капітальних активів, яку буде отрима­но через певний час за чинної норми відсотка.

Дискримінація при наймі (discrimination in hiring) — різна оцінка окремих працівників, що мають однакові ха­рактеристики продуктивності, але належать до різних де­мографічних груп.

Дистриб'ютор (від англ. distribution — розподіл) — не­залежний посередник (юридична або фізична особа), що збуває споживачам або дрібним торгівцям продукцію, при­дбану оптовими партіями у виробників.

Диференційна рента І — додатковий чистий дохід, одер­жуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за родючістю й місцезнаходженням землях.

Диференційна рента II — додатковий чистий дохід, що виникає в результаті підвищення продуктивності землі за рахунок додаткових вкладень капіталу.

Диференційований продукт (differentiated product) — продукт, що відрізняється за фізичними або іншими пара­метрами від аналогічних продуктів, вироблених іншими виробниками; продукт, при купівлі якого покупці віддають перевагу певному продавцеві, незважаючи на те, що ціни у всіх продавців однакові.

 

« Содержание


 ...  229  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я