Натуральне господарство — тип організації господарства за якого продукти виробляються для задоволення власних потреб (внутрішнього особистого або виробничого споживання).
Науково-технічна політика — політика держави щодо формування умов для розвитку прикладної та фундаментальної науки, раціонального використання науково-технічного потенціалу країни, впровадження результатів НТП у виробництво з метою підвищення його ефективності, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Науково-технічні цикли (scientific and technical cycle) — періодичне проходження через схожі фази в динаміці науки й техніки.
Національний дохід (National income) — новостворена вартість; загальна сума доходів (заробітної плати, ренти, процента, прибутків) у країні.
Небанківські фінансово-кредитні установи — інституції, що виконують окрему або певний набір банківських операцій — інвестиційні, фінансові й страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні спілки, ломбарди та ін.
"Невидима рука" — вислів, запозичений з роботи А. Сміта "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776), який розкриває механізм саморегулювання ринкової економіки: індивід, що прагне власної вигоди, своїми діями сприяє її досягненню для усього суспільства.
Негативні екстерналії — ситуації, за яких виробництво або споживання будь-якого блага завдає некомпенсованих витрат третім особам.
Неекономічне благо — благо, надане людині природою, кількісно не обмежене (повітря, морська вода, сонячне тепло та ін.).
Нематеріальне виробництво — сукупність галузей та сфер, що виробляють нематеріальні блага і послуги, які задовольняють духовні й соціальні потреби людей.
Неокласицизм — провідна течія сучасної економічної думки, представники якої розглядають ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно відновлювати рівновагу.
Неокласичний синтез — узагальнююча концепція, представники якої виступають за поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів та рух до змішаної економіки; грунтується на синтезі неокласичної і кейнсіанської доктрин.
Непрямі методи ДРЕ — опосередкований вплив держави на діяльність суб'єктів економіки за допомогою економічних і правових методів.
Неформальні засоби ДРЕ — вплив держави на формування громадської думки, суспільної свідомості, економічного мислення індивідів завдяки використанню засобів масової інформації та ін.
Номінальна заробітна плата (nominal wage) — грошовий вираз заробітної плати.
Номінальний дохід (nominal income) — дохід, обчислений у грошовому вираженні, без урахування купівельної спроможності грошей, рівня цін та інфляції.
Норми обов'язкових резервів — один із важелів державного регулювання діяльності комерційних банків, що зобов'язує останніх утримувати частину своїх активів у вигляді: 1) резервів на спеціальному рахунку центрального банку країни; 2) касової готівки в комерційному банку.
Нормування праці — вид управлінської діяльності на підприємстві (фірмі), що полягає у встановленні необхідних витрат і результатів праці.
Облігація (obligation) — цінний папір, що засвідчує передачу грошових засобів у борг на певний строк з правом отримання щорічного фіксованого доходу (процента) та зобов'язання повернення суми боргу у визначений строк.
Облік векселів (bills discounting) — операція банку з дострокового викупу векселів у їхніх володарів за дисконтною ціною, приведеною до її теперішнього рівня, залежно від їхнього номіналу, строку погашення й облікової вексельної ставки.
Облікова ставка (discount rate) — відсоткова ставка (ціна), за якою центральний банк країни продає кредитні ресурси комерційним банкам.
Оборот капіталу (capital turnover) — кругооборот капіталу, що безперервно повторюється і забезпечує повне повернення авансованих грошових коштів.
» следующая страница »
1 ... 233 234 235 236 237 238239 240 241 242 243 ... 246