Третя площина - це солідарність працедавців і найманих працівників. Вона містить низку технологічних рішень як, наприклад, працьовничий аксіонаріат, тобто реалізація постулату участі працівника в розпорядженнях, зисках і власності підприємства. Гармонія співпраці перших двох груп - працівників і світу праці - стає можливою, якщо вони будуть спрямовані на досягнення спільного добра для всіх. Важливим моментом при цьому є те, аби праця не розділяла. Уміння давати і брати, вписані в людську природу, повинні реалізовуватись у праці і через працю.
Лише інтегральне охоплення трьох згаданих вище площин солідарності, пов’ язаних із працею, забезпечує їй належне місце в житті людини і робить можливим побудову цивілізації любові. Як видно, потрібна нова солідарність, яка спирається на працю. Одним із її структуральних виявів солідарності праці є зв’язки професійності. Вони охоплюють певну групу людей праці. Професійні зв’язки з’явилися внаслідок: «... нескерованого процесу самоорганізації суспільства; він успішно створив механізми солідарності, завдяки чому став можливим економічний ріст, який більшою мірою являє цінність особи» [12]. Він виражає ідею спільного зусилля у досягненні добра. Солідарність утворює людей праці, і через працю - спільноту. «Сукупна солідарність спирається на спільну працю і відображає, власне, звичаї, вона дуже характерно пов’язана з людьми і схиляє їх до надання особливої любові. Та любов, мабуть, справді відрізняється, коли не товаришує з членами інших сукупностей і суспільних класів, але залишається сповненою християнською любов’ю до ближнього, охороняючи від класової ненависті; стає дуже цінною опорою і з’єднувальною ланкою для об'єднання суспільства» [39]. Як видно, коли вона має відкритий характер, то виокремлюються проблеми цілого світу праці, повсякчас роблячи великий внесок у відчутне братерство з іншими. Становлячи природний елемент суспільного життя, оформленого через працю: «. споріднене з проблемою праці поєднання людей для забезпечення властивих їм занять, залишається конструктивним чинником суспільного ладу і невідкликаної для того солідарності» [3].
Вивчаючи працю, необхідно порушити ще одне питання, яке зумовлює через неї солідарність - ускладнення. Йдеться про негативне явище - безробіття, що є однією з початкових суспільних проблем людства. Водночас, із кризою людини, трактуванням людей як об’єктів, а не суб’єктів, з’являється патологія суспільно-економічного життя, яким виступає безробіття. У своїх структурних формах воно становить вияв первинності речі над людиною. Папа бачить вирішення проблеми у перетворенні гідності людської особи і її праці, а також у практикуванні єдності: «Людська особа становить перший і останній критерій при плануванні ускладнення; солідарність із працею становить вищий мотив у великій кількості пошуків рішень і відкриває нове поле для людських помислів і великодушності» [16]. Початок формування спільноти певною мірою запобігає безробіттю. Відповідальними за розв’ язання цієї ситуації є всі - передусім ті, хто має вплив на суспільно-економічну систему і на кожного члена цього суспільства. Папа визначає це так: «Керуючись чинниками щодо відповідальних у суспільстві, звертаюся безпосередньо до кожного з вас: піклуйтеся ви в рівній мірі про те, аби всі могли мати роботу» [13]. Драма безробітного полягає у виключенні зі суспільного процесу праці, а відтак неможливості самореалізації у тому дуже важливому діянні людського буття. Звичайно, за тим стоїть не лише матеріальна допомога. Зацікавлення і дружба запобігає швидкій моральній, а також суспільній, деградації. Значні небезпеки очікують на людину, позбавлену праці. Кожен повинен зробити можливими взаємні старання щодо сенсу виконуваних занять. Проблема має також міжнародний вимір, спровокований браком солідарності безпосереднього працедавця - міжнародних корпорацій - із людьми праці. «... Солідарність є ключем до розв'язання проблем ускладнення. Підкреслимо з наголошенням: як на рівні окремого народу, так і на міжнародному, позитивне вирішення проблеми ускладнення повинне закладати солідарність цілого людства і всіх народів: кожен повинен бути готовим піти на необхідні жертви, співпрацювати в установленні програм порозумінь, через які економічна і суспільна політика виражали
» следующая страница »
1 ... 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 ... 171